Справа № 2-518/2010  

Р І Ш Е Н Н Я

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 серпня 2010  року       Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим  

у складі:         головуючого  -   судді          Чулуп О.С.

                        при секретарі -                       Кашка В.Ф.,                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кіровське справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 комунального підприємства

про  стягнення заборгованості з заробітної плати та моральної шкоди,

   в с т а н о в и в  :

      Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 комунального підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 5315,93 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000грн. Позовні вимоги обґрунтовує нормами ст.ст.116, 237-1 КЗпП України. Позивач вказує на те, що працює у відповідача на посаді оператора ОС з 01.11.2004р. Позивач вказує, що заробітна плата йому виплачувалася не в повному обсягу, тому станом на 01.03.2010р. утворилася заборгованість в сумі 5315,93 грн., яку добровільно відповідач не виплачує. Позивач вказує, що нерегулярна виплата йому заробітної плати привела до того, що він був змушений переживати, хвилюватися та докладати зусиль по організації  свого життя і життя своєї родини. Позивач просить суд стягнути з  відповідача заборгованість з заробітної плати в сумі 5315,93 грн. та моральну шкоду в сумі 3000 грн. В судовому засіданні позивач  вимоги підтримав.

Відповідач позов визнав частково. В письмовому запереченні на позов відповідач вказує, що вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 5313,93 грн. визнає. Вимоги ж про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000грн. не визнає, оскільки відповідач рішенням Господарького суду АР Крим визнаний банкрутом та щодо відповідача відкрито ліквідаціну процедуру.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно  в  робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу,  що не перевищує  шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст.116 КЗпП України При звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від підприємства,  установи, організації,  провадиться  в  день звільнення.

Судом досліджено: вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_1, виданий 12.12.2006р. згідно якої позивач прийнятий відповідачем на посаду оператора ОС 01.11.2004р. (а.с.4); довідку відповідача ОСОБА_2 комунального підприємства № 142 від 26.04.2010р., згідно якої заборгованість відповідача  перед позивачем по заробітній платі становить 5315,93 грн. (а.с.6).

Отже судом встановлено, що позивач працює у відповідача з 01.11.2004р. оператором ОС і заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.03.2010р. становить 5315,93 грн.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 пояснили, що позивач в зв’язку із невиплатою та несвоєчасною виплатою заробітної плати вимушений був брати кошти в борг для оплати навчання доньки.

Судом досліджено постанову Господарького суду АР Крим від 29.10.2009р. згідно якої відповідача визнано банкрутом, відносно відповідача відкрито ліквідаційну процедуру строком 12 місяців, визначено порядок заявлення вимог до боржника.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань

Суд не може взяти до уваги доводи позивача щодо стягнення моральної шкоди з відповідача в зв’язку із невиплатою відповідачем заробітної плати, оскільки відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на такі вимоги накладається мораторій до припинення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню держмито в розмірі 51,00 грн. та 120,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212, 224-226 ЦПК України, ст.ст.115,116,117, 317-1 КЗпП України, суд          

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства на користь ОСОБА_1  заборгованість з заробітної плати в сумі 5315,93 грн.  

В решті позовних вимог відповити.

Стягнути з ОСОБА_2 комунального підприємства на користь держави держмито в розмірі 51,00 грн. та 120,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

Рішення суду набирає законної сили в порядку і строки передбачені ст.223 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення  до Апеляційного суду Автономної Республіки через Кіровський районний суд.

        Суддя