Судове рішення #10622528

                                                          Справа № 2-509/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 липня 2010 року      Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим  

у складі:    головуючого  -    судді          Чулуп О.С.

                   при секретарі -                        Кашка В.Ф.,                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Кіровське цивільну справу за позовом  

ОСОБА_1              

до

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та  газифікації  «Кримгаз»

про стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в  :

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за період з  07.03.2010р. по 07.05.2010р. в розмірі 2400грн., різницІ у заробітній платі за період з 07.03.2010р. по 07.05.2010р. у розмірі 5200грн. та моральної шкоди в розмірі 5000грн. Позовні вимоги обґрунтовує нормами ст.43,124 Конституції України, ст.233,235,236 Кодексу законів про працю України. Позивач вказує, що рішенням Центрального районного суду м.Сімферополь Автономної Республіки Крим від 08.12.2005р. він поновлений на роботі на попередній посаді начальника регіонального управління газового господарства. Позивач вказує, що до цього часу рішення суду про поновлення його на роботі не виконано. Позивач вказує, що оскільки він поновлений на роботі, то має право на заробітну плату, яку б він отримував, в разі поновлення його на роботі, його середньомісячна заробітна плата складає 1200грн. Окрім цього позивач також вказує на те, що заробітна плата на посаді, на яку позивач повинен бути поновлений, підвищена і в період за який позивач ставить вимоги про стягнення заробітної плати складає 3800грн., тобто різниця складає 2600грн. в місяць, за два місяці – 5200 грн., яку позивач також просить стягнути. Позивач вказує також, що звільнення його з роботи, та не поновлення до цього часу завдали йому моральної шкоди, яка полягали в тому, що у нього втратилися налагоджені роками життєві зв’язки, знизився його престиж та ділова репутація, порушилися його зв’язки з родичами та друзями, йому приходиться докладати додаткові зусилля для організації свого життя, оскільки він вимушений знаходити кошти для утримання своєї сім’ї та себе. Моральну шкоду оцінює в 5000грн.

Відповідач до суду представника не направив, причини неявки представника відповідач не пояснив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений.    

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним  органом виконання  рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Судом встановлено, що позивача наказом № 403 від 22.08.2001р. було призначено на посаду  начальника регіонального управління; наказом №427 від 03.09.2001р. по ВАТ «Кримгаз» з 01.09.2001р. введено нові посади – начальника Феодосійського регіонального управління з посадовим окладом 1200 грн. на місяць(а.с.7,8).

Судом встановлено, що заробітна плата начальника Феодосійського управління ВАТ «Кримгаз» з 01.10.2006р. складала - 1200грн., а   з  01.09.2008р. -  3800грн.(а.с.23)

Судом встановлено, що рішенням Центрального районного суду м.Сімферополь АР Крим від 08.12.2005р. позивача було поновлено на роботі на посаді начальника регіонального управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз».

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2006р., 30.10.2006р. рішення Центрального районного суду м.Сімферополь Автономної Республіки Крим від 08.12.2005р. залишено без змін .(а.с.13-19)

 Ухвалою Верховного суду України рішення Центрального районного суду м.Сімферополь АР Крим від 08.12.2005р., ухвали  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2006р., 30.10.2006р.  залишено в силі. (а.с.20)

Судом встановлено, що постановою від 27.05.2008р. державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа-дубліката №2-1146/05, що виданий 27.05.2008р. Центральним районним судом  м.Сімферополь АР Крим  про зобов’язання боржника поновити на роботу ОСОБА_1 (а.с.22).

Судом досліджено ухвалу Центрального районного суду м.Сімферополь АР Крим від 03.09.2009р., що залишена без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим  від 29.09.2009р., якою в серпні 2009 року

відмовлено державній виконавчій службі про зміну способу і порядку виконання рішення  Центрального районного суду м.Сімферополь АР Крим від 08.12.2005р. яким позивача було поновлено на роботі на посаді начальника регіонального управління по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства «Кримгаз», судом встановлено, що дане рішення про поновлення позивача на роботі не виконано. (а.с.31,35).

 Відповідач не подав суду доказів того, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа-дубліката №2-1146/05, що виданий 27.05.2008р. Центральним районним судом  м.Сімферополь АР Крим  про зобов’язання боржника поновити на роботу ОСОБА_1  закінчено.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним   органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.  

Суд приходить до висновку, що рішення Центрального районного суду м.Сімферополь Автономної Республіки Крим від 08.12.2005р. про поновлення позивача на роботі  відповідачем не виконано, то ж відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого, цей орган виносить ухвалу про виплату середнього заробітку, тобто вимоги позивача слід задоволити в межах заявлених позивачем.

Відповідно до п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати ( затв.Постановою Кабінету України №100 від 08.02.1995р. ) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями,  передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом  якого за працівником  зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення   коригуються на  коефіцієнт їх підвищення.    

Оскільки заробітна плата начальника структурного підрозділу відповідача підвищилася до періоду за який позивачем  ставляться вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то згідно п.10 Порядку   обчислення середньої заробітної плати суд вважає обгрунтованими  вимоги позивача про стягнення різниці між заробітною платою позивача на момент звільнення та на час розгляду справи.

Позивачем не надано доказів наявності моральної шкоди завданої діями відповідача в період за який позивач просить стягнути середній заробіток за вимушений прогул, тобто за період з  07.03.2010р. по 07.05.2010р., зокрема тяжкості вимушених змін у житті позивача в даний період, про вимушеність та характер необхідних зусиль для відновлення  стану в даний період, погіршення стану здоров’я позивача у вказаний період, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню державне мито в сумі 68,00грн. та 120,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,224-226 ЦПК України, ст.236,237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та  газифікації  «Кримгаз» на користь ОСОБА_1  2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення Центрального районного суду м.Сімферополь Автономної Республіки Крим  від  08.12.2005р.   за період з 07.03.2010р. по 07.05.2010р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та  газифікації  «Кримгаз» на користь ОСОБА_1   різницю у заробітній платі за час затримки виконання рішення Центрального районного суду м.Сімферополь Автономної Республіки Крим  від 08.12.2005р.  за період з 07.03.2010р. по 07.05.2010р.  в розмірі  5200 (п’ять тисяч двісті)грн.00коп.

Сума стягнення середнього заробітку визначена без утримання по дохідного податку та інших обов’язкових платежів.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» на користь держави державне мито в сумі 51,00грн. та 120,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн.00 коп  підлягає до виконання негайно.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Кіровський районний суд.

Рішення може бути переглянуте Кіровським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

            Суддя        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація