Справа № 2 - 2062/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Козак А.В., при секретарі Нікітенковій М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в особі держави в інтересах ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про  визнання дій  неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” , -

ВСТАНОВИВ:

прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу в особі держави в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду 01 червня 2010 року із вказаним позовом, вказавши, що ОСОБА_1, відповідно до ст.1 Закону України № 2195 від 18.11.2004 “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного закону, з 01.01.2006 року їй повинна  виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2007 – 2010 роках їй така допомога не виплачувалась. Невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ  “Про соціальний захист дітей війни”, є противоправною, суперечить Конституції України, Законам України та рішенню Конституційного  Суду України №6- рп/2007 від 09 липня 2007 р.

Сума  невиплаченої їй соціальної допомоги за  2007 рік – 710,90 грн.; за 2008 рік – 780,40 грн., 2009 рік – 1276,40 грн.

Визнати неправомірною бездіяльність УПФ України у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, з порушенням вимог Закону України  “ Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити в повному обсязі, як дитині війні, недоплачену щомісячне підвищення до пенсії виходячи із розміру 30 % від мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,90 грн., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 780,40 грн., з 01 січня по 31 грудня 2009 року у розмірі 1276,40 грн., зобов’язати відповідача призначити мені щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2010 року і до теперішнього часу, відшкодувати за рахунок відповідача та судові витрати.

Представник Довгинцівської районної прокуратури м. Кривого Рогу, який діє в інтересах ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судове  засідання не з’явилась,  надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, просить суд розглядати справу за її відсутності.

В судове  засідання позивач не з’явилась,  надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві, просить суд розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заперечення, заяву, в якій проти задоволення позовних вимог заперечує, просить розглядати справу без його участі.

Відповідно до ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Приймаючи до уваги заяву позивача, представника прокуратури, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком і є дитиною війни (а.с.12 - копія пенсійного посвідчення), тобто вона має право на пільги передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV.

У відповідності до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007”  від 19.12.2006 року №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними.

 Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення  зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачу пільгу, передбачену ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 “Про соціальний захист дітей війни”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п.п.2,41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   від 28.12.2007 року № 107-VI, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч.4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від   22.10.1993 року № 3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, п.п.2,41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   від 28.12.2007 року № 107-VI, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28.12.2007 року). З 22.05.2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18.11.2004 року)  позивачу управлінням Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу не проводилось.

З вище зазначеного, суд дійшов до висновку, що з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року у правлінням Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу позивачу правомірно нарахувало підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 З 22.05.2008 року позивач мала право на отримання підвищення пенсії, не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% від мінімальної пенсії за віком пенсії.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносинах, що носять публічно – правовий характер, суд визнає дії незаконними, зобов’язує провести перерахунок та виплату належних сум відповідно до закону, а не стягує конкретні суми.

Так як суд задовольнив позовні вимоги позивача частково та зобов”язав відповідача здійснити перерахунок, а не стягнув суму, тому відшкодуванню на користь держави – 8,50 грн. судового збору, 37 грн. -  витрати на ІТЗ.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I,  п.17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI, ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 , 208,215-218 ЦПК України  суд,Ї

ВИРІШИВ :

Позов прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу в особі держави в інтересах ОСОБА_1    задовольнити частково.

Визнати  дії Управління Пенсійного Фонду України  у Довгинцівському районі  м.  Кривого Рогу по нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1         щомісячної  державної  соціальної допомоги  до  пенсії неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік; з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01. 2009 року по 31.05.2010 року.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Довгинцівському районі  м.  Кривого Рогу на користь держави судовий збір – 8,50 грн. витрати на ІТЗ  - 37 грн.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                                           Козак А.В.