Справа № 2-774/10    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 серпня 2010 року       Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим  

у складі: головуючого судді -        Єрохіної І.В.

                при секретарі          -        Приходько Н.Г.,

                розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим про зобов’язання нарахувати, виплатити недоплачену та начисляти щомісячну соціальну допомогу ?ітям війни ”,    

ВСТАНОВИВ:

              ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим про зобов’язання нарахувати, виплатити недоплачену та начисляти щомісячну соціальну допомогу ?ітям війни ” , мотивуючи  вимоги тим, що вона підпадає під  категорію  «дитина війни»  в розумінні  Закону  України  ?ро соціальний  захист  дітей війни”  і має  право  на  пільги,  передбачені  цим Законом. Однак з вини відповідачів пільги в повному обсязі не виплачувалися. Просить суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Чорноморському районі здійснити нарахування та виплату недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за квітня 2009 року по грудень 2009 року та з січня 2010 року по серпень 2010 року та зобов’язати відповідача виконувати начислення допомоги в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, та забезпечити її виплату у 2010 році, а також стягнути з відповідача на користь відповідача судові витрати.

               В  судове засідання позивач не з’явився, вказавши в позові про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

   Представник Пенсійного Фонду України в Чорноморському районі АР Крим, до судового засідання не з’явився, надав заперечення на позов, згідно до яких він позовні вимоги не визнав та зазначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Кошти Пенсійного фонду України не включені до складу Державного бюджету України, зазначив, що кошти на виплату спірної надбавки мають надходити з Державного бюджету України, а тому за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України не можливо виплачувати надбавку. Пенсійний фонд України не несе відповідальність коштом свого бюджету по бюджетно-соціальним зобов’язанням Державного бюджету України. Крім того, згідно ухвали Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19.05.2009 року у частині третій статті 28 Закону України № 1058-1У «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування" встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, однак він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій він не застосовується. У законодавстві наявна прогалина щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком з огляду на застосування ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а так само відсутній механізм реалізації цього Закону. Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, просить застосувати позовну давність щодо позовних вимог відповідно до ст. 257 ЦК України .

    Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується паспортом та тимчасовою довідкою (а.с.7-8). Вказані обставини не заперечуються представником пенсійного фонду.

          Статтею 6   Закону  України  ?ро соціальний захист дітей  війни”, було  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

Верховна Рада України Законом України № 489-У від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/07 від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно із ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Верховна Рада України Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» п. 41 розділу П викладена в новій редакції стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» п. 41.

Згідно із ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України ?ро виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При розгляді справи ?ечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату набавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміні в законодавство.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, не повинні прийматися до уваги.

Тому доводи  про відсутність фінансових можливостей держави для виплати спірної надбавки до пенсії суд не приймає до уваги.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату дітям війни надбавки у розмірі 30 % від мінімальної пенсії є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач, який має статус дитини війни, має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

Згідно із ч.3 ст.22 Конституції України – не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняття нових або внесення змін до чинних законів.

                Враховуючи те, що відповідно до п. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 року № 442/6730, передбачено, що призначають і виплачують пенсії управління Фонду в районах, містах, районах у містах, які є юридичними особами. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, органами, що призначають пенсії, є управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, то обов’язок, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки, слід покласти на управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК.            

               Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом може бути поновлено шляхом зобов’язання відповідача виконати  певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.

            Відповідно до постанови Чорноморського районного суду АРК від 25.06.2009 року було зобов’язано УПФУ в Чорноморському районі АРК виплатити ОСОБА_1 як дитині війни,  щомісячну державну соціальну допомоги за період травень 2008 року по березень 2009 року у розмірі 1079 грн. 20 коп. та стягнуто з УПФУ в Чорноморському районі АРК на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 103,40 грн. Але згідно із постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду постанова суду від 25.06.2009 року була змінена в частині стягнення судових витрат, а в решті вимог залишена без змін.

             Тобто вимоги позивача про зобов’язання УПФУ в Чорноморському районі АРК нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни з квітня 2009 року по грудень 2009 року та з січня 2010 року по серпень 2010 року є обґрунтованими та заснованими на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню. А в частині вимог, щодо зобов’язання нарахування допомоги у подальшому не підлягають задоволенню, оскільки вони є передчасні.

             Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо одна сторона звільнена від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави. Згідно з п. 7 ст. 4 Декрету КМ України від 21.01.1993 року «Про державне мито» органи соціального забезпечення  звільнені від сплати державного мита  за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій, тому судові витрати по судовому збору слід віднести за рахунок держави, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід стягнути з відповідача відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, керуючись ст.ст. 11,15,60,212-215,218 ЦПК України, суд        

В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити частково .

           Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України в Чорноморському районі АР Крим  здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення пенсії ОСОБА_1 передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з квітня 2009 року по грудень 2009 року, з січня 2010 року по серпень 2010 року за рахунок коштів Державного Бюджету України.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 17 грн. за рахунок державного бюджету.

          Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37 грн.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом 10 днів.

              Суддя:                                                                                         І.В. Єрохіна