УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого – Гошовського Г.М.,
суддів – Дорчинець С.Г., Машкаринця І.М.,
з участю прокурора – Сирохман Л.І.,
адвоката – ОСОБА_1,
засуджених – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
розглянувши у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9.03.2010 року, яким засуджені
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Домбоки Мукачівського району, мешканця АДРЕСА_1, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, раніше несудимий, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, українець, одружений, непрацюючий, раніше несудмимй, -
за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі кожний.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі 2 (двух) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов’язок в порядку ст. 76 КК України – повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього обов’язок, передбачений ст. 76 КК України: - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_2 до вступлення вироку в законну силу постановлено залишити попередній – підписку про невиїзд.
За вироком суду визнані винними:
ОСОБА_6 в тому, що на початку вересня 2008 року приблизно в 21 год. за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, ОСОБА_8 проникли в приміщення Закарпатського обласного онкологічного диспансеру по вул. Бродлаковича, 2 в м. Ужгороді, звідки викрали електроматеріали на загальну суму 5 924 грн. 87 коп., з викраденим зникли;
-11.10.2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 приблизно в 21 год. за попередньою змовою між собою проникли в приміщення закарпатського обласного онкологічного диспансера по вул.. Бродлаковича в м. Ужгороді, в якому з рентгенкабінету викрали комп‘ютерну техніку, а всього на загальну суму 4 774 грн., чим Закарпатському онкодиспансеру причинили матеріальну шкоду.
В апеляції прокурор, який брав участь в суді першої інстанції, порушує питання про скасування вироку суду стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд при призначенні їм покарання не врахував того, що вони вчинили 2 епізоди тяжкого злочину, а тому звільнення їх від відбування покарання з випробуванням є безпідставним та занадто м’яким. Просить постановити свій вирок, призначити їм більш суворе покарання. Вирок в частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не оскаржений.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але ні вони, ні прокурор щодо них вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції та заперечення адвоката ОСОБА_1 на апеляцію прокурора, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задоволити, адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які вважають вирок суду обґрунтованим, законним, а апеляцію прокурора щодо ОСОБА_2 безпідставною, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція прокурора стосовно ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з вироку суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, зокрема суд врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину, його особу, а саме те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався, по місцю проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Крім того, суд також врахував, що тяжких наслідків від дій ОСОБА_2 не наступило. При таких обставинах суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Що стосується апеляції стосовно ОСОБА_6, то апеляційний суд приходить до наступного.
Апеляція прокурора призначалась до розгляду неодноразово, але справа відкладалась слуханням з-за неявки в судове засідання засудженого ОСОБА_6 Приймаючи до уваги, що його явка в судове засідання виконана обов’язковою, то суд ухвалою від 6.07.2010 року змінив ОСОБА_6 запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту. Однак, як вбачається з повідомлення начальника Мукачівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 19.08.2010 року за № 7793, ОСОБА_6 виїхав за межі України, про місце знаходження апеляційний суд не повідомив.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 280, 288 КПК України слід оголосити розшук ОСОБА_6, а провадження у справі зупинити.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 138, 280, 288 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ :
Апеляцію прокурора відносно ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 9.03.2010 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
Оголосити розшук засудженого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Домбоки Мукачівського району, мешканця с. Бобовичі або АДРЕСА_1.
Провадження у справі зупинити до розшуку ОСОБА_6
Виконання ухвали в частині розшуку ОСОБА_6 доручити начальнику Мукачівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області.
Судді : головуючий – Гошовський Г.М.,
судді – Дорчинець С.Г., Машкаринець І. М.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С. Г. Дорчинець