Справа № 1-63-10

                                                            ВИРОК

                                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 липня 2010 року                                                        Піщанський районний суд

                                                                                         Вінницької області

в складі : головуючого судді                                         Боднара В.В.

                при секретарі                                                  Цимбалістій О.А.

                з участю прокурора                                       Когутенко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки с. Гонорівка Піщанського району Вінницької області , українки , громадянки України, освіта 10 кл. , одруженої , на утриманні одна неповнолітня дитина , не працюючої , не судимої в силу ст.89 КК України ,

                                                                                           за ст.122 ч.1 КК України , -

                                                            ВСТАНОВИВ :

      ОСОБА_1 24.04.2010 року близько 11 год. , перебуваючи на вул.. Бабеля с. Гонорівка Піщанського району Вінницької області , на грунті раптово виниклих неприязнених відносин із ОСОБА_2 , під час суперечки умисно нанесла останній удар молотком по кисті лівої руки , внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому бугристості нігтевої фаланги четвертого пальця лівої кісті , які за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеню , оскільки спричинили розлад здоров’я більше 21 дня .

      Допитана в якості підсудної ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину не визнала , посилаючись на те , що її дочка домовилась з потерпілою ОСОБА_2 про ремонт лавочки , яка знаходилась під парканом , Остання дала на це згоду . Лавочку відремонтували , покрасили , забили в землю колики для того , щоб прикріпити до них бляху , оскільки з паркану на лавочку сипалось сміття . В той день вона вилізла на лавочку і зрізала дві гиляки з дерева потерпілої , оскільки вони нависали над лавочкою. Це побачила потерпіла , підбігла з лайкою , почала виривати колики . Підтвердила , що в той момент у неї в руках був молоток , але не пам’ятає чи вдарила потерпілу .

      Дарма що підсудна своєї вини у вчиненні злочину не визнала , вона підтверджується показами потерпілої про те , що дійсно дозволила дочці підсудної відремонтувати лавочку .23.04.2010 року побачила , що її пліт розібраний , лавочка , вже покрашена , знаходиться не під плотом а на її землі . 24.04.2010 року побачила , що підсудна зрізає гіляки з її дерева . Тому підбігла із зауваженнями і почала витягати з землі колики . В цей час підсудна вдарила її молотком по пальцеві лівої руки . 26.04.2010 року пішла в сільраду і написала про цей випадок заяву . Приїхав дільничний і виписав їм повістки у відділ міліції 28.04.2010 року звернулась в лікарню і після виготовлення рентгенівського знімку було виявлено , що у неї перелом пальця , а тому наклали гіпс .

      Від пред’явленого  обвинувачення під час досудового слідства в судовому засіданні відмовилась .

      З показів свідка ОСОБА_3 встановлено , що в квітні місяці він був у себе на подвіррІ , підбігла потерпіла і , сказавши , що у неї на городі щось роблять , побігла туди . Почув звідки крики , сварку . Потім знов надійшла потерпіла . На пальці у неї була кров , яка , як остання пояснила була наслідком удару її потерпілою молотком .

      Свідок ОСОБА_4 суду пояснила , що не бачила чи била мама потерпілу молотком , але разом з тим повідомила , що мама може вдарити , захищаючись .

      Крім наведеного , винність підсудної підтверджується матеріалами справи , а саме : заявою потерпілої про вчинення злочину ( а.с. 3 ) № протоколом огляду місця події ( а.с. 4-5 ) ; актом судово-медичного дослідження та висновком експерта ( а.с.10 , 32 ) , у відповідності до яких потерпілій завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження , які утворились від дії тупого твердого предмета , можливо 24.04.2010 року .

      Суд кваліфікує дії підсудної за ст. 122 ч. 1 КК України – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження .

      Обираючи вид і розмір покарання , суд бере до уваги , що на утриманні підсудної знаходиться неповнолітня дитина , по місцю проживання характеризується посередньо , а тому вважає , що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства із застосуваннм ст.. 75 КК України .

      Суд враховує , що в ході судового слідства потерпіла відмовилась від пред’явленого цивільного позову .

      Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України , суд , -

                                                                 ЗАСУДИВ :

      ОСОБА_1 визнати винною за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років обмеження волі .

      На підставі ст. 75 КК України засуджену від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням , встановивши іспитовий строк терміном в один рік .

      До набрання вироком чинності залишити засудженій в якості міри запобіжного заходу підписку про невиїзд .

      Речові докази по справі – молоток – знищити .

      В задоволенні цивільного позову відмовити .

      Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб .

      СУДДЯ :