П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 року Справа 2-а-31/10-0407
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Кудіній Н.І.
з участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщика міліції Утки Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа у справі - Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області,
У С Т А Н О В И В:
12.112009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому прохає скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АЕ № 039598 від 02.11.2009 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції Уткою Сергієм Володимировичем про накладення на позивача адміністративного штрафу у розмірі 260.00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову в позовній заяві позивач зазначив, що, згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02.11.2009 року, він 02.11.2009 року о 10 год. 15 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_1 в м. Вільногірську, по вул. Леніна, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.41 (місце зупинки автобуса), чим порушив правила зупинки та стоянки і вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зупинку він, дійсно, здійснив, але ця зупинка була вимушеною та пов’язаною з тим, що в автомобілі, яким він рухався до АЗС, розташованій в районі залізничної станції у м. Вільногірську, закінчилося пальне. При цьому ніякої реальної небезпеки для дорожнього руху він не створив. Посилаючись на зміст ст. 18 КУпАП та на відсутність в постанові норм та стандартів, які саме були порушені, та на показання свідка, що був присутній під час події, позивач вважає, що постанову слід визнати незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позов та його обґрунтування, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Із його додаткових пояснень витікає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною тому, що висновки, зроблені працівником ДАІ не відповідають фактичним обставинам справи. Він в протоколі про адміністративне правопорушення формально погодився з порушенням, але на його усні заперечення інспектор ДАІ не відреагував. Виставити знак аварійної зупинки він не встиг, оскільки зразу після зупинки до нього підійшов працівник ДАІ та запросив до свого автомобіля і став складати протокол та постанову. Після чого він викликав по телефону свого знайомого Віталія, який надав пляшку бензину. Він заправив автомобіль і поїхав до АЗС, щоб заправити автомобіль бензином. Датчик в автомобілі точно не показує кількість бензину в бензобакові, тому і відбулася вимушена зупинка в зв’язку з раптовим закінченням бензину.
Відповідач в судове засідання не з’явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не повідомив, але сам був повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 02.11.2009 року здійснив зупинку автомобіля по вул. Леніна в м. Вільногірську вимушено, тому, що в автомобілі закінчився бензин. Як витікає з копії постанови серії АЕ № 039598 від 02.11.2009 року, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні в матеріалах справи, наданій ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області: 02.11.2009 року о 10 год. 15 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_1 в м. Вільногірську, по вул. Леніна, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.41 (місце зупинки автобуса), чим порушив правила зупинки та стоянки і вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 260 грн.
Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ № 100353 від 02.11.2009 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні в матеріалах справи, наданій ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області: 02.11.2009 року о 10 год. 15 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_1 в м. Вільногірську, по вул. Леніна, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.41 (місце зупинки автобуса), чим порушив правила зупинки та стоянки і вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, зазначено пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: «Остановился под знак не умышленно. С протоколом ознакомлен. Согласен.»
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб’єкта владних повноважень, що стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме з факту винесення суб’єктом владних повноважень постанови про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що 02.11.2009 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції Уткою Сергієм Володимировичем, який є суб’єктом владних повноважень та який діяв в межах своєї компетенції, на підставі безпосереднього виявлення порушення ПДР України, було складено протокол про адміністративне правопорушення та на підставі цього протоколу винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 02.11.2009 року о 10 год. 15 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-2106, д/н НОМЕР_1, в м. Вільногірську, по вул. Леніна, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 5.41 (місце зупинки автобуса), чим порушив правила зупинки та стоянки і вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 260 грн., копії вказаних протоколу та постанови були вручені позивачеві 02.11.2009 року.
Суд звертає увагу на те, що вищезазначені: протокол про адміністративне правопорушення і постанова у справі про адміністративне правопорушення складені в один і той же день 02.11.2009 року, відповідно, о 10.20 год. та о 10. 30 год. Ні в протоколі, ні в постанові не зазначено, які саме права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, були роз’яснені позивачеві, свідків події не зазначено, інших доказів не прилучено; факти, викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсним обставинам справи; ні в протоколі ні в постанові не зазначено точне місце вчинення правопорушення, вказано лише назву вулиці – ім. Леніна.
Надаючи юридичну оцінку фактам та обставинам справи, суд керується наступними нормами права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо, (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.
Відповідно до статті 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, в тому числі відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил зупинки та стоянки транспортних засобів, за що передбачене адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 15.9 «е» ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року, зі змінами та доповненнями, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає — ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків
Згідно Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463 (далі Наказ), а саме п.2.6.- зазначено, що при складанні протоколу, при викладенні обставин правопорушення вказується число, місяць, рік, час його скоєння, суть правопорушення, які саме протиправні дії вчинила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це робиться запис посадової особи, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).
Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі.
Згідно пункту 2.7. Наказу до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
Згідно пункту 2.11. Наказу у постанові, у розділі "ВСТАНОВИВ" вказується число, місяць, рік, час скоєння адміністративного правопорушення, прізвище та ініціали особи, яка його вчинила, викладаються обставини і суть скоєного правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи.
Оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд приходить до висновку, що суб’єкт владних повноважень: інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщик міліції Утка Сергій Володимирович, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, ОСОБА_1 з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 260 грн., в порушення вимог п.п.3,4,5,6,9,10 ч.3 ст.2 КАС України, діяв необґрунтовано, упереджено, свої обов’язки та права здійснив формально, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, не добросовісно та нерозсудливо, без урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення, не своєчасно, тобто протягом строку, в період якого позивач був позбавлений реальної можливості реалізувати своє право на захист, передбачене ст.268 КУпАП, без належного роз’яснення позивачу його прав та обов’язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в протоколі відсутні текстуально викладені права особи, передбачені ст. 63 Конституції України, та права і обов’язки правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, що викликає сумнів у тому, що ці права та обов’язки, насправді, були доведені позивачеві, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, зокрема, користуватися послугами захисника та іншого фахівця у галузі права при розгляді справи про адміністративне правопорушення; в порушення ст.252 КУпАП - без всебічного, повного і об’єктивного дослідженні обставин справи в їх сукупності: не визначивши правильно місце вчинення правопорушення, не прийнявши до уваги причини, за яких відбулася зупинка автомобіля ОСОБА_1; оскільки позивач заявив про свою незгоду з правопорушенням, інших доказів до справи не було прилучено, тобто було проігноровано інші джерела доказів, які підтвердили б чи спростували наявність складу правопорушення в діях позивача; без врахування даних про особу позивача, тобто в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без з’ясування того, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.
В порушення вимог ст.251 КУпАП, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, в протоколі про скоєне адміністративне правопорушення не було зазначено інших, будь-яких фактичних даних, на основі яких, у визначеному законом порядку відповідач міг об’єктивно і обґрунтовано встановити: наявність адміністративного правопорушення, винність позивача у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; не спростоване заперечення позивача, що зупинка автомобіля в забороненому для цього місці відбулася ненавмисне, тобто була вимушеною; до протоколу не долучено жодних матеріалів, що підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо), матеріали фото-відеозйомки, які б могли бути визнані судом джерелами доказів; відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і виніс про це постанову безпідставно, тобто, за відсутності для такого висновку доказів; без вирішення питання про задоволення чи відхилення заяв та клопотань позивача, про що свідчить відсутність будь-яких записів посадової особи у протоколі щодо вирішення клопотань; без врахування даних про особу позивача.
Згідно п. 15.14 ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил, відповідно до яких водій повинен включити аварійну сигналізацію, а за її відсутності чи несправності, встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар. Як пояснив позивач, його автомобіль зупинився в забороненому місці вимушено, внаслідок того, що закінчився бензин, виставити знак аварійної зупинки він не встиг, оскільки його зразу запросив до службового автомобіля працівник ДАІ, який усні пояснення позивача про причини зупинки не прийняв до уваги.
На підставі викладеного, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, а саме про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за недоведеності його вини.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачами не надано суду жодних доказів, які б свідчили, про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, крім посилання на протокол серії АЕ № 100353 від 02.11.2009 року, який на підставі наведеного вище, суд визнає недопустимим джерелом доказів, суд приходить до висновку, що постанова серії АЕ № 039598 винесена відповідачем – інспектором ДПС Уткою С.В. безпідставно, оскільки не ґрунтується на об’єктивно встановлених обставинах події та вимогах Закону.
Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно п.1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова про адміністративне правопорушення, які були складені у відношенні позивача відповідачем – інспектором ДПС Уткою С.В., необґрунтовані і незаконні, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за недоведеності його вини, що, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача.
Відповідно до вимог ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому, згідно ч.1 ст. 94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Держави України.
Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167,171-2,255,256 КАС України, ст. 247 п.1 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 039598 від 02.11.2009 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Верхньодніпровського району та м. Вільногірська УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області прапорщиком міліції Уткою Сергієм Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 260 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.
Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Держави України.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови, не пізніше трьох днів після складення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачам та третій особі.
Головуючий суддя Шаповал Г.І.