№ 2-3363/2010р
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 серпня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі головуючого судді Писанець Н.В.
при секретарі Яцина Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, про вселення, захист права власності, про встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
12.05.2010р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, про вселення, захист права власності, про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
В обґрунтування зазначених вимог зазначив, що з відповідачкою по справі ОСОБА_2 він знаходився в зареєстрованому шлюбі з 21.08.1982 року по 13.09.2007 року від якого мають спільних дітей – відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, цей шлюб розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, від 11.10.2007р.
Під час шлюбу, ним з відповідачами була придбана квартира АДРЕСА_2, яка належить їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане КП Управління міського господарства від 12.06.2000р., що підтверджується довідкою БТІ м. Красноармійська. Квартира складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею 12,1 кв.м, 16,5 кв.м., 8,1 кв.м., кухні, ванної кімнати, вбиральні, передпокою. Після розірвання шлюбу з відповідачкою, остання чинить йому перешкоди у користуванні спірною квартирою та не визнає його права спільної власності на це житло.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд вселити його у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Зобов»язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні квартирою, встановити порядок користування спірною квартирою, виділивши відповідачам кімнати площею 16,5 кв.м. та площею 8,1 кв.м. Виділивши позивачу у користування кімнату площею 12,1 кв.м., залишивши у загальному користуванні кухню, ванну кімнату, вбиральню, передпокій.
В судовому засіданні представник позивача, що діє за дорученням, повністю підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.
Відповідачі, присутні у судовому засіданні, позовні вимоги визнали частково, пояснивши, що дійсно позивач є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Вони визнають право позивача на частину квартири, не будуть чинити йому перешкоди у її користуванні та згодні виділити йому кімнату площею 16,5 кв.м., яку займає відповідачка ОСОБА_5, для їх спільного з нею проживання, оскільки кімната для самостійного проживання позивача у квартирі відсутня.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Із матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що сторони знаходились в юридичному шлюбі з 1982 року по 2007 рік (а.с.12). Під час шлюбу, сторонами по справі була придбана квартира АДРЕСА_2, яка належить їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане КП Управління міського господарства від 12.06.2000р., що підтверджується довідкою БТІ м. Красноармійська (а.с.10-11). Квартира складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею 12,1 кв.м, 16,5 кв.м., 8,1 кв.м., кухні, ванної кімнати, вбиральні, передпокою.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» та ст. 104 Житлового кодексу України, члени сім»ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім»ї, які проживають разом з ним, укладення окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього кодексу.
Відповідно до вимог п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року, «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності », квартира, що є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами можуть використовуватися як окремі кімнати, або які можна переобладнати у такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири.
В судовому засіданні встановлено, що у спірній квартирі, на теперішній час, мешкають співвласники - ОСОБА_2 та її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є повнолітніми, різнополими особами. Квартира складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею 12,1 кв.м, 16,5 кв.м., 8,1 кв.м., кухні, ванної кімнати, вбиральні, передпокою. Таким чином, з метою забезпечення прав на житло та власність сторін, суд вважає доцільним виділити позивачу кімнату площею 8,1 кв.м., залишивши у їх загальному користуванні кухню, ванну кімнату, вбиральню, передпокій.
Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме – витрати на сплату державного мита у розмірі 8,50 грн. та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 грн.
Керуючись ст.ст., ст. 104, 156 Житлового кодексу України, ст.ст. 10, 11, 212, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, Постанови Пленуму № 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року, «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності » суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2.
Зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартироюАДРЕСА_2.
Виділити ОСОБА_1 кімнату площею 8,1 кв.м. квартири АДРЕСА_2, залишивши у загальному користуванні кухню, ванну кімнату, вбиральню, передпокій.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 8,50 (вісім) грн. 50 коп. – судовий збір, 37,00 (тридцять сім) грн. 00 коп. – витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: