Справа № 2-679/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року    

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                     Кіхтенка С.О.,

при секретарі                     Симоненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та про перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії, як «дитині війни» у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист «дітей війни»", за період з 2007 року по 2010 рік та її подальшої виплати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті належних сум державної соціальної грошової допомоги як "дитині війни" за період з 2007 року по 2010 рік у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй надбавки до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 2007 року по 2010 рік.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона народилася 23.01.1942 року, на даний час являється пенсіонером за віком і відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до категорії "дитина війни". Згідно ст. 6 вказаного закону відповідач повинен виплачувати їй щомісячну державну соціальну грошову допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач, діючи всупереч законодавству, не проводить їй нарахування відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" і не виплачує державну соціальну допомогу, а тому вона змушена звернутися з відповідним позовом до суду.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, але надіслала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника та подав заперечення на позов, в якому зазначено, що позов не підлягає задоволенню, так як не можливо в даних правовідносинах застосовувати вимоги ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року стосовно розміру мінімальної пенсії за віком для позивачки, яка отримує державну пенсію та додаткову пенсію як «дитині війни», оскільки абз. 1 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону.

Крім того ЗУ "Про соціальний захист «дітей війни»" передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує ВРУ, а не із бюджету пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, а тому не вбачається будь-яких порушень законодавства з боку управління пенсійного фонду України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка являється пенсіонером за віком і перебуває на даний час на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області як «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою "дитина війни". Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 року «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, яку призначає та виплачує управління пенсійного фонду України за місцем проживання осіб, які мають статус «дитини війни».

Із письмової відповіді відповідача від 10.06.2010 року вбачається, що управління пенсійного фонду України у Богуславському районі виплатило позивачці державну соціальну допомогу з 01.01.2008 року - по 47 грн., з 01.04.2008 року - по 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008року - по 48 грн.20 коп., з 01.10.2008 року - по 49 грн.80 коп., тобто із врахуванням змін, які були внесенні до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року.

Не погоджуючись з розміром отримуваної соціальної допомоги як «дитині війни» позивачка зверталася до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок та виплатити недоотримані суми такої допомоги у відповідності до чинного законодавства, проте в задоволенні її вимоги відповідачем було відмовлено.

Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ст. 19 ч. 2 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п. 12 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".  

Таким чином, відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року діяв правомірно.  

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.  

Конституційний Суд України зазначив, що положеннями ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.  

Отже, з 09.07.2007 р. відновлена дія ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист «дітей війни» відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене суд вважає, що при прийнятті ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" право позивачки на соціальний захист, зокрема на отримання державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційним п. 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни в ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Конституційний суд дійшов до висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому з 29.07.2007 року по 31.12.2007 року та  з 22.05.2008 року по 19.08.2010 року позивачка має право на отримання соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача в письмових запереченнях на позов з приводу того, що неможливо при визначенні розміру даного підвищення до пенсії позивачки застосовувати мінімальну пенсію за віком, як розрахункову величину.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Слід також зауважити, що у розумінні ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Ст. 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України (254/к/ 96-ВР) та законів України.

А тому суд вважає за можливе не приймати до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою її права на одержання підвищення до пенсії в розмірах, передбачених ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Безпідставними суд також вважає посилання відповідача в письмових запереченнях на відсутність коштів щодо забезпечення виплати вказаного підвищення до пенсії у розмірах, передбачених Законом, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, суд вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачці нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни у відсотках до розміру мінімальної пенсії за віком, що визначені ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Задовольняючи частково вимоги позивачки, необхідно поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачці надбавки до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист «дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 29.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 19.08.2010 року.

Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита), як потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 4 п. 18 ДКМ України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 п. 34 ДКМ України "Про державне мито" від 30.04.1993 року з послідуючими змінами.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-2, 209 ч. 3, 214-215 ПК України, ст.ст. 22, 24, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист «дітей війни»", ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання неправомірними дій відповідача та про перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії, як «дитині війни» у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист «дітей війни»", за період з 2007 року по 2010 рік, - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 належних сум державної соціальної грошової допомоги як "дитині війни" за період з 29.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 19.08.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії як "дитині війни" у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист «дітей війни»" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 29.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 19.08.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Сторони звільнити від сплати судового збору (державного мита).

 В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської
області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його
проголошення апеляційної скарги, або протягом 10днів з дня отримання копії цього рішення.

  Головуючий : суддя             (підпис)              С.О.Кіхтенко