Справа АДРЕСА_2-839/ 10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    17 серпня 2010 року.    Володимир-Волинський міський суд Волинської області              у складі:

    головуючого – судді Сарапіна Г.С.

при секретарі Смоляр А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань міського суду                                 у м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області, про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва,

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до  Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва: квартиру АДРЕСА_2, яка складається після реконструкції з трьох жилих кімнат загальною площею 67, 2 кв. м, житлового будинку АДРЕСА_2 та гараж, реконструйований із 1/3 частини господарської будівлі, загальною площею 22, 8 кв. м, який знаходиться біля будинку по АДРЕСА_2, покликаючись в позовній заяві на те, що 30.10.1995р. вона придбала квартиру АДРЕСА_1 разом з господарсько-побутовими спорудами біля неї, а саме: 1/3 частини хліва та 1/3 частини вбиральні.

На підставі рішення виконкому Володимир-Волинської міської ради № 1147 від 21.05.1998р. їй було дозволено провести часткові зміни в забудові індивідуальних будинкові, санвузла, коридора без зміни житлової площі АДРЕСА_2 і виготовлено проектно-кошторисну документацію на добудову.

Однак, враховуючи те, що з нею проживала дочка зі своєю сім’єю та з метою поліпшення житлово-побутових умов, вона самочинно у 1998-2008 роках реконструювала власну квартиру та 1/3 частину господарської будівлі (хліва) у гараж для автомобіля, збільшивши загальну площу квартири на 25, 1 кв.м, житлову – на 11, 8 кв.м, проте не встигла документально оформити право власності.

За даним фактом інспекцією Держархбудконтролю у Волинській області 18.05.2010р. вона була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, проте пізніше уклала згідно чинного законодавства необхідні договори, взяла дозволи та зробила технічну документацію, погодила в установленому порядку документацію з іншими фізичними особами, права яких обмежено самочинним будівництвом.

У даний час виникла необхідність оформити право власності на будинковолодіння, однак вона не може реалізувати свого права, так як відсутні правовстановлюючі документи на вищевказані самочинно побудовані об’єкти.

    Просить визнати за нею право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2, яка складається після реконструкції з трьох жилих кімнат загальною площею 67, 2 кв. м, житлового будинку АДРЕСА_2 та гараж, реконструйований із 1/3 частини господарської будівлі, загальною площею 22, 8 кв. м, який знаходиться біля будинку по АДРЕСА_2 та розташований на власній та орендованій земельних ділянках.

    Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, проте подала до суду заяву, у якій зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю та просить справу розглядати у її відсутності.

    Представник відповідача Проява І.В. у судове засідання не з’явилась, проте подала до суду заяву, у якій зазначила, що позов визнає повністю не заперечує проти його задоволення, просить справу розглядати у її відсутності.

    Представник третьої особи ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, проте подав до суду заяву, у якій зазначив, що позов визнає повністю, просить справу розглядати у його відсутності.

    Перевіривши повноваження представника відповідача, представника третьої особи, які не обмежені на вчинення цієї процесуальної дії, а також матеріали справи, суд вважає, що визнання позову представником відповідача, представником третьої особи не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому може бути прийняте судом шляхом ухвалення рішення про задоволення позову.    

    Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 разом з господарсько-побутовими спорудами біля неї, а саме: 1/3 частини хліва та 1/3 частини вбиральні, належить ОСОБА_1, що підтверджується: договором купівлі-продажу квартири від 30.10.1995р., реєстраційним посвідченням               № 3989 від 27.11.1995р.,  технічним паспортом, державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІ-ВЛ, № 004740,

Відповідно до рішення Володимир-Волинської міської ради № 40/11 від 26.02.2010р. позивачці для обслуговування гаража було продовжено оренду земельної ділянки площею 26 кв.м за адресою: вул. Б.Грінченка біля будинку № 12 у м. Володимирі-Волинському, відповідно до плану земельної ділянки, що передається в користування на умовах оренди, та 22.03.2010 року укладено договір оренди землі строком на 5 років.

На підставі рішення виконкому Володимир-Волинської міської ради № 1147 від 21.05.1998р. ОСОБА_1 було дозволено провести часткові зміни в забудові індивідуальних будинкові, санвузла, коридора без зміни житлової площі АДРЕСА_2 і виготовлено проектно-кошторисну документацію на добудову, однак, враховуючи те, що з нею проживала дочка зі своєю сім’єю та з метою поліпшення житлово-побутових умов, вона самочинно у 1998-2008 роках реконструювала власну квартиру та 1/3 частину господарської будівлі (хліва) у гараж для автомобіля, збільшивши загальну площу квартири на 25, 1 кв.м, житлову – на 11, 8 кв.м, проте не встигла документально оформити право власності.

18.05.2010р. інспекцією Держархбудконтролю у Волинській області ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудування у вигляді штрафу, що підтверджується актом перевірки від 17.05.2010р., постановою № 351 від 18.05.2010р.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно з висновком про відповідність самочинно побудованого об’єкта містобудування «Правилам використання та забудови території міста Володимира-Волинського», містобудівній документації, Державним будівельним нормам та законодавству України від 25.05.2010р., самочинна забудова відповідає «Правилам використання та забудови території міста Володимира-Волинського», виявлені відхилення від державних будівельних норм є незначними та погоджені відповідними контролюючими органами і службами, комісія вважає за можливе встановити судом право власності на самочинно реконструйовану ОСОБА_1 квартиру та реконструйовану 1/3 частину господарської будівлі у гараж АДРЕСА_2 на власній та орендованій земельних ділянках.

Таким чином, суд вважає, що наведені докази у їх сукупності дають суду підставу визнати за позивачем право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2, яка складається після реконструкції з трьох жилих кімнат загальною площею 67, 2 кв. м, житлового будинку АДРЕСА_2 та гараж, реконструйований із 1/3 частини господарської будівлі, загальною площею 22, 8 кв. м, який знаходиться біля будинку по АДРЕСА_2 та розташований на власній та орендованій позивачкою земельних ділянках.

Суд бере до уваги, що судові витрати у справі позивач бере на свій рахунок.

На підставі  ст.ст. 331, 376  ЦК України,  керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 212-215, 223 ЦПК України,   суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкти самочинного будівництва: квартиру АДРЕСА_2 (номери приміщень на плані 1-9), яка складається після реконструкції з трьох жилих кімнат загальною площею 67, 2 кв. м, житлова площа –          39, 0 кв.м, житлового будинку АДРЕСА_2 та гараж, реконструйований із 1/3 частини господарської будівлі (хліва «Б-1»), загальною площею 22, 8 кв. м, який знаходиться біля будинку по АДРЕСА_2 та розташований на власній та орендованій земельних ділянках.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів  з дня його проголошення  .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: