ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
|
02.07.2007 |
Справа №2-15/7572-2007 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 3/11, код ЄДРПОУ 22270591)
До відповідача Виробничо-комерційної фірми «Удокан» (95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 1 Конної Армії, 74-А, к. 212, код ЄДРПОУ 25135333)
Про стягнення 918,60 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Руднєв О.В., довіреність № 17071-1/14 від 01.12.2006 р., у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Виробничо-комерційної фірми «Удокан» про стягнення 918,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті ДТП, яка сталася 10.10.2005 р. в м. Сімферополі по вул. Гоголя, позивачу був спричинений збиток у розмірі 918,60 грн. Чинним законодавством, а саме статтями 993, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування», передбачений перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, Вказане і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач явку представника у судове засідання двічі не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
За такими обставинами, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
10.10.2005 р. близько 11 години 20 хвилин у м. Сімферополі по вул. Гоголя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів : ГАЗ-33023 НОМЕР_3та МАЗ-503НОМЕР_1, як вбачається з довідки Першого міжрайонного ВДАІ при УДАІ ГУМВС України в АР Крим (а.с. 11).
Як вбачається з вказаної довідки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм МАЗ-503 НОМЕР_1 ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Автомобіль ГАЗ-33023 НОМЕР_3застрахований у ВАТ Українська страхова компанія «Гарант-АВТО», про що свідчить укладений між власником автомобіля та позивачем договір страхування (поліс) НОМЕР_2 від 15.06.2006 р. (а.с. 12).
Відповідно до статуту ВАТ Українська страхова компанія «Гарант-АВТО» продовжує свою діяльність як ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» через рішення загальних зборів акціонерів від 10.11.2006 р.-04.12.2006 р. про перейменування. (а.с. 19-28)
За наслідками зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було призначено страхове розслідування, в ході якого була проведена експертна оцінка шкоди, завданої власнику транспортного засобу ГАЗ-33023 НОМЕР_3, яка склала 922,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт НОМЕР_4 (а.с. 40), рахунком НОМЕР_5 на суму 922,80 грн. (а.с. 39).
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру вартість послуг експерта становить 220,80 грн. (а.с. 39).
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату)
Статтею 990 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Так, за заявою страхувальника позивачем було прийнято рішення сплатити страхове відшкодування.
Згідно договору страхування НОМЕР_2 від 15.06.2006 р. страхове відшкодування сплачується страховиком за винятком франшизи, яка складає 225,00 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Таким чином, Кримською філією ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» було сплачено страхувальнику страхове відшкодування, що підтверджується видатковим касовим ордером ОСОБА_1 (а.с. 14), в результаті чого позивачу були спричинені збитки у розмірі 918,60 грн. (922,80 грн. (майнова шкода) - 225,00 грн. (франшиза) + 220,80 грн. (вартість послуг експерта)), що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» з позовом до суду про стягнення вказаної суми з відповідача як власника автомобіля МАЗ-503 НОМЕР_1, в примусовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, судом не вбачається достатніх та обґрунтованих підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить стаття 27 Закону України «Про страхування».
Згідно до статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. (стаття 1191 Цивільного кодексу України).
Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивачем при зверненні з позовом до господарського суду у якості відповідача зазначена Виробничо-комерційна фірма «Удокан» як власник транспортного засобу.
Проте, як вбачається з довідки Першого міжрайонного ВДАІ при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, власником транспортного засобу МАЗ-503НОМЕР_1, водієм якого був гр. ОСОБА_1, який припустився порушень Правил дорожнього руху України, є гр. ОСОБА_2
Доказів того, що вказаний автомобіль належить відповідачу Виробничо-комерційній фірмі «Удокан» (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо), позивачем не надано.
Крім того, в порушення норм чинного законодавства, позивач не представив суду доказів знаходження водія ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем, доказів того, що під час дорожньо-транспортної пригоди від 10.10.2005 р. водій автомобіля МАЗ-503НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконував свої трудові (службові) обов'язки тощо, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
За такими обставинами, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.