Справа № 22 – 1303 Головуючий у І інстанції Кухарець В.М.
Категорія: 48 Доповідач Собіна І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
„27” серпня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді Собіни І.М.
суддів: Пашкевича О.О., Хилевича С.В.
при секретарі Приходько Л.В.
з участю сторін, та представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 21 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 21 червня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на його незаконність, ухвалення з порушенням норм матеріального права, зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Обґрунтовуючи апеляційну каргу, вказує, що суд першої інстанції покликаючись на фіскальні чеки, прийшов до хибного висновку про те, що його матеріальна допомога позивачці носить епізодичний характер. Хоча, фіскальні чеки вказують на те, що ця допомога є регулярною. Щомісячно він перераховує дружині на утримання дитини по 300 грн. Всі витрати до народження дитини і по пологах на утримання дружини були покладенні тільки на нього для чого він позичив 3000 грн. Після народження дитини всі витрати по утриманню дружини та дитини лежать тільки на ньому.
Вказує, що місцевий суд при ухваленні рішення, не встановив його спроможності надавати матеріальну допомогу позивачці в сумі 500 грн. щомісячно, не перевірив її потреби в матеріальній допомозі, тим самим не врахував п. п. 2, 4 ст. 182, ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України.
Зазначає, що його середньомісячний заробіток фактично становить 1516 грн. Одна четверта частка з цієї суми присуджена на утримання дитини становить 428 грн. і 500 грн. на утримання дружини в сумі складають 928 грн. Вказана сума перевищує 1/2 частину його заробітку, більше якої стягнення не допускається. Після сплати цієї суми, йому на прожиття залишається 588 грн., з яких він погашає борг та кредит в сумі 370 грн. щомісячно. Це ставить його в тяжке матеріальне становище.
Вказує, що суд першої інстанції в резолютивній частині неправомірно зазначив про стягнення на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Просить рішення Рівненського міського суду від 21 червня 2010 року скасувати та направити справу на новий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_2 і відповідач ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, із 12 травня 2007 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а. с. 2).
Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_3, яка згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 12 лютого 2010 року, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 3).
З пояснень сторін, наданих ними в судовому засіданні місцевого суду, вбачається, що з березня 2010 року вони проживають окремо, за різними адресами, а їх дитина мешкає з матір’ю.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 працює барменом в гіпермаркеті ТОВ «Епіцентр К». З довідки №62 від 12.05.2010 р., наданої відповідачем для одержання кредиту, вбачається що з листопада 2009 року по квітень 2010 року (за шість місяців) він отримав до видачі заробітну плату на загальну суму 10268 грн. (а. с. 16).
Тому, суд першої інстанції законно стягнув з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Однак, в порушення ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, зазначив в резолютивній частині оскаржуваного рішення «дітей віком до 6 років, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття».
Виходячи із змісту вказаної статті Сімейного кодексу України необхідно вказати: «але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття».
Рішення Рівненського міського суду від 21 червня 2010 року в цій частині необхідно змінити.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно із ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Тому, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача ОСОБА_1 матеріальну допомогу на утримання дружини ОСОБА_2, з якою проживає їх дитина – ОСОБА_3, до досягнення останньою трьох років.
Однак, місцевий суд, стягуючи з відповідача ОСОБА_1 на утримання дружини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, на вказану норму уваги не звернув, не врахував матеріального становища відповідача ОСОБА_1, безпідставно оцінив критично твердження останнього про наявність у нього невиконаних зобов’язань за договором споживчого кредиту, зробивши неправомірний висновок про те, що речі, придбані ним у кредит були використані ним особисто, а не в інтересах сім’ї, що суперечить ст. ст. 57, 60 Сімейного кодексу України.
Як вбачається з кредитного договору №002-17006-260110 від 26 січня 2010 року, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит на придбання майна на суму 2570,23 грн. (а. с. 17).
Кредит і майно відповідач ОСОБА_1 брав по договору від 26 січня 2010 року, коли подружжя проживало разом і перебувало в шлюбі.
Виходячи з наведеного, рішення Рівненського міського суду від 21 червня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років слід змінити.
Виходячи із засад справедливості та враховуючи матеріальне становище відповідача ОСОБА_1 стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн., щомісячно, до досягнення дитиною - ОСОБА_3, трьох років.
Рішення місцевого суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.
Виходячи з наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307,п. 4 ст. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316, ч. 1 ст. 325 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 21 червня 2010 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн., щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, трьох років.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді: О.О.Пашкевич
С.В.Хилевич