АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22- 4951 2010 року                     Головуючий у 1-й інстанції  Березій  Ю.А. категорія - 37                                                        Доповідач  Кіселик С.А

У  Х  В  А  Л  А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

18  серпня  2010 року        

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С А ,

суддів : Савченко С.О., Суржик М.М.

при секретарі   Чуркіній Ж.П.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення  Маловисківського районного суду Кіровоградської області від  21  травня 2010 року, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В  січні  2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з первісним позовом про визнання недійсним заповіту від 9 квітня 2008 року на ім'я ОСОБА_2, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3; після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Березівської сільської ради та 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Однак, 15 червня 2004 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачеві. Після смерті спадкодавця позивач звернулась в нотаріальну контору та дізналась про наявність ще одного заповіту. Вважає, що заповіт від 9 квітня 2008 року є недійсним, тому, що за даними Смолінської селищної ради заповіт від 15 червня 2004 року не був змінений і скасований. Позивач вказує, що в спірній однокімнатній квартирі з позивачем проживають її двоє неповнолітніх дітей і бабуся не могла скласти заповіт на іншу людину, не повідомивши про це позивача.   

24 березня 2010 року відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що вона з 10 березня 2008 року по день смерті доглядала ОСОБА_3, яка зробила на неї заповіт, який посвідчений секретарем Нововознесенської сільської ради.  У зв'язку з втратою документів, а також наявності спору з іншою особою, яка претендує на частину спадкового майна, вона не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, тому ставить питання про визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.   

Рішенням  Маловисківського районного суду    Кіровоградської  області     від  21  травня   2010 року   ОСОБА_1    в позові  відмовлено. Зустрічний  позов  задоволено  та  визнано  право  власності  ОСОБА_2  на  Ѕ   частину  квартири  АДРЕСА_1  в  порядку  спадкування  за  заповітом  після  смерті  ОСОБА_3, яка  померла  ІНФОРМАЦІЯ_1.  Визнано  право  власності  ОСОБА_2  на  земельну  ділянку  № 230,  розміром 5,64 га,  розташованої  на  території  Березовської  сільської  ради  Маловисківського  району  Кіровоградської  області  в  порядку  спадкування  за  заповітом  після  смерті  ОСОБА_3,  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погоджуючись з рішенням суду  позивачка  за  первісним  позовом   просить  його  скасувати  та  постановити  нове  рішення  по  суті  позовних  вимог.

В скарзі апелянт зазначила, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.  Зокрема,  суд  не  звернув  увагу  на  той  факт,  що  надана  до  суду  книга    для  реєстрації  нотаріальних  дій  не  прошнурована,  аркуші  книги  не  пронумеровані,  відсутній  підпис  посадової  особи  та  відтиск  гербової  печатки.  В   вищезазначеній  книзі  відсутній  запис  про  реєстрацію  довіреності, яка  була  видана  від  імені  ОСОБА_3, що  зареєстрована  за  № 80.

Крім  того,  у  тексті  заповіту  виданого  ОСОБА_3  зазначено  ідентифікаційний  номер,  який  спадкодавець,  як  релігійна  особа  особисто  не  отримувала.  А  оскільки,   цей  номер  було  отримано  вже  після  дати  коли буцімто складався  заповіт,  то  це  і є  доказом  того,  що  цей   заповіт  є  сфальсифікованим.

Заслухавши  доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі  доводи, колегія  суддів  Судової палати у цивільних  справах  Апеляційного суду Кіровоградської області  дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає    відхиленню,  із  наступних  підстав.

Вирішуючи  спір  суд  першої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановив, що оскільки  заповіт  від 09 квітня  2008 року  складений  пізніше  то  він  скасовує  заповіт  від  15  червня  2004  року  на  користь  спадкоємця   ОСОБА_1.

Так – як  з  об’єктивних  причин  відповідач  ОСОБА_2 не має   можливості  для  оформлення  спадщини  подати  нотаріусу  документи, які  необхідні  для  видачі  свідоцтв  про  право  на  спадщину  за  заповітом,  то  суд  дійшов  правильного  висновку  про  задоволення  зустрічного  позову.

Досліджуючи  докази  надані  сторонами   колегія   суддів  звертає  увагу  на  нотаріально  посвідчену  розписку  ОСОБА_1 (а.с. 31)  відповідно  до  якої   ОСОБА_1  домовилася  із  ОСОБА_2  про  купівлю  у  останньої  1/2   частини  квартири,  яка  належала  ОСОБА_3

Тобто,  ОСОБА_1  на 01.10.2009  року,  на  час  складання  розписки,  знала  про  наявність  складеного  на  користь  ОСОБА_2  заповіту,  не  мала  з  цього  приводу ніяких  заперечень,   мала  намір  сплатити  за   частину  квартири,  яка є  предметом  спадщини  10000  грн.  і  вже  сплатила  5 000 грн.

Доказів  того,  що  заповіт  складений  на  користь  ОСОБА_3  є  сфальсифікованим  і  складений  після 09. квітня  2008  року  суду  не  надано.

Твердження  апелянта,  що  на  час   посвідчення  заповіту  спадкодавець  не  мала  ідентифікаційного  номеру,  і  що  наявність  такого  номеру  в  тексті  заповіту  підтверджує  факт  фальсифікації,  не  відповідає  об’єктивним  даним  встановленим  колегією  суддів.

Так  із  тексту  договору  купівлі  -  продажу  квартири ( а.с. 11),  що  є  спадковим  майном,  вбачається,  що   ОСОБА_3  вже   на  час  придбання  частини  квартири,  тобто  на   22 грудня  2004  року  мала ідентифікаційний  номер,  який  і  зазначено  як  у   вищезазначеному  договорі  так  і  у  заповіті.

Крім  того,  колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  факт  відсутності  у  книзі  реєстрації  нотаріальних  дій  запису   під №  80  від  09.04.2008  року  про  видання  довіреності,  не  є  підставою  для  визнання заповіту,  який  належним  чином  посвідчений  та  зареєстрований,  недійсним .

Таким  чином,  суд  першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами  і  правильно застосував  норми  матеріального  права,  що  їх  регулюють.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи  вищенаведене, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

 Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення  Маловисківського  районного суду  Кіровоградської  області від 21  травня 2010  року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена  в  касаційному  порядку  протягом   двадцяти  днів..

Головуючий:

Судді: