Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 - 4219 2010 Головуючий у 1-й інстанції – Баранець А.М.
Категорія – 46 Доповідач – Сукач Т.О.
РІШЕННЯ
Іменем України
17 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді – Бубличенко В.П.
суддів Голованя А.М.
Сукач Т.О.
при секретарі Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування виконкому Світловодської міської ради, про усунення перешкод у вихованні дитини, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 8 квітня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просив зобов’язати відповідачку надавати йому можливість спілкуватися з дочкою ОСОБА_4 у суботу та неділю з 14-00 до 18-00 год. та стягнути з ОСОБА_3 на його користь 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач змінив свої вимоги щодо визначення днів і годин спілкування з дитиною і просив визначити такий день в кожну суботу з 9-00 до 19-00 год.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 8 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Суд зобов’язав ОСОБА_3 надавати позивачу спілкування з дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши порядок побачення з дитиною з 9-00 до 19-00 год. кожної суботи, і стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення з направленням справи на новий розгляд в місцевий суд.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та її представників, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходив з доведеності факту заподіяння позивачеві такої шкоди та того, що відповідачка чинить позивачеві перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Проте з такими висновками суду не можна погодитися, оскільки вони не ґрунтуються на доказах.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року роз’яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не довів, що з вини відповідачки він мав втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань або інших негативних явищ.
Частиною другою ст.158 СК України, на яку позивач посилався як на підставу своїх вимог про відшкодування моральної шкоди, зобов’язання відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, покладається на особу, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування.
Колегія суддів вважає, що факт ухилення відповідачки від виконання рішення органу опіки та піклування також не знайшов підтвердження доказами.
З пояснень відповідачки вбачається, що у визначений органом опіки і піклування час спілкування позивача з дочкою не відбувалося тільки тоді, коли дитина хворіла. Позивачем ці доводи відповідачки не були спростовані.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відповідно до п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Вимоги щодо участі позивача у спілкуванні з дитиною суд вирішив правильно і в цій частині рішення має бути залишено без змін.
Встановлено, що відповідно до положень ст.158 СК України виконавчий комітет Світловодської міської ради рішенням від 20 лютого 2009 року № 156 визначив дні і години спілкування позивача з дочкою, а саме: один раз на тиждень в суботу з 9-00 до 19-00 год. ( при необхідності в присутності матері).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не навела жодного доводу, що такий порядок участі позивача у вихованні дитини суперечитиме її інтересам.
Відповідно до частини третьої ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним або обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині відповідає обставинам справи та вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.
У апеляційній скарзі відповідачка посилається на порушення судом деяких норм процесуального законодавства, які не призвели до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України не є підставою для скасування рішення.
Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 8 квітня 2010 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 500 грн. й ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді