01.07.10 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 р. справа № 2а-4507/10/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М. В., < Текст >
при секретаріАкопові А.Р.,
за участю:
прокурора
представника позивача
представника відповідача Тараненко А.О.,
Тагір’янова П.В.,
Забігайло Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до адміністративного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ, позивач) до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району (далі – відповідач), в якій просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у сумі 27271,10 грн. на користь державного бюджету.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг по сплаті податку на додану вартість у сумі 27271,10 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в поданій податковій декларації за січень 2010 р. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги визнав, проте послався на скрутне матеріальне становище відповідача та просив розстрочити суму податкового боргу до сплати на 12 місяців.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Красногвардійського району зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.06.2002 року та перебуває на обліку платників податків в ДПІ.
22.02.2010 р. відповідачем подано до ДПІ декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, в рядку 27 якої відповідачем самостійно визначено суму податку до сплати у розмірі 27271,00 грн.
У відповідності до п.п. 5.4.3. п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі – Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Відповідно до п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Як зазначено в п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Сторонами у справі визнано, що на день розгляду справи судом, відповідачем не здійснено оплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.
Підпунктом 5.4.1, п. 5.4 ст.5 Закону України № 2181 передбачено, що узгоджена сума зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У відповідності до пп.6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону України №2181 відповідачу були виставлені перша податкова вимога №1/394 від 07.05.2007 р. та друга податкова вимога №2/552 від 06.06.2007 р., які отримано представниками відповідача 07.05.2007 р. та 08.06.2007 р. відповідно.
Керуючись ст.ст. 8. 11 Закону № 2181 та на виконання розпорядження Кабінету Мміністрів України №565-р від 15.11.2006 р. «Про заходи щодо забезпечення скорочення податкового боргу» позивачем неодноразово направлялися листи до Управління житлового господарства та міського голови, в яких було запропоновано надати затверджений перелік активів підприємства, що не належать до цілісного майнового комплексу Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Красногвардійського району, для подальшої реалізації в рахунок погашення існуючою податкового боргу.
На момент звернення ДПІ до суду з адміністративним позовом, вказаний перелік активів підприємства не надано.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача просили суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення сплати податкового боргу, обґрунтовуючи тим, що несвоєчасне отримання податку бюджетом завдасть шкоди іншим особам, які фінансуються з бюджету.
Суд вважає, що клопотання представника відповідача про розстрочення сплати є необґрунтованим та його задоволення може призвести до ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. За таких обставин, судом відмовлено представнику відповідача в розстроченні сплати суми податкового боргу.
Згідно ч.1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно з п.п. 3.1.1, 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Красногвардійського району (ідентифікаційний код 03341240) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 27271 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят одна) гривня 10 копійок на користь державного бюджету.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 05 липня 2010 року (у зв’язку з відпусткою судді).
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Барабаш
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >