ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 р. справа № 2-а-3185/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3
до: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції
про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ :
З позовною заявою звернувся суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (надалі - відповідач ) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій прийнято безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства України. Так, рішення № 0000112308/0 від 06.04.2010 року було прийнято на підставі акта перевірки № 121-022023-2186610561 від 06 04.2010 року. Позивач стверджує , що ніякої перевірки 06.04.2010 року представниками відповідача проведено не було. При оскарженні вищезазначеного рішення в адміністративному порядку, представники відповідача спирались на акт перевірки № 121-022023-2186610561, але від 16.03.2010 року. Позивач не заперечує факту проведення перевірки 16.03.2010 року, але з висновками, викладеними в акті також не погоджується
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних фінансових санкцій від 06.04.2010 року № 0000112308/0 .
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату , час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, проте подав до суду свої заперечення, які знаходяться в матеріалах справи, зазначивши про правильність застосування штрафних санкцій до позивача та просив суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши думку представника позивача та керуючись п.4 ст..128 КАС України суд на місці ухвалив розпочати розгляд справи по суті без участі представника відповідача, який являється суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений, та вирішити справу за наявними у ній документами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
16.03.2010 року працівниками державної податкової адміністрації у Вінницькій області, а саме, головним державним податковим ревізором-інспектором Поплавським В.Я. та головним державним податковим ревізором-інспектором Пульніковим В.В. на підставі направлень на перевірку від 15.03.2010 року № 101259 та № 101266, відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509-XII було проведено перевірку з питань дотриманням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговельних патентів і ліцензій господарської одиниці –магазину «Джерельце», за адресою вул.Процишина,8 м. Ладижин , Вінницької області, що належить позивачу. За результатами даної перевірки складено акт від 16.03.2010р. № 121-022023-2186610561.
Виявлені порушення, на думку перевіряючих, полягали в тому, що 16.03.2010 року позивачем здійснено продаж товару за готівку, а саме:
- рахункова операція при продажу 1 пачки порошку прального „Ушастий нянь" вагою 4,2 кг. по ціні 77.5 грн. та двох пляшок „Керосин-Гас" очищений Паливо ТС-1 (Хімтрейд) вагою 620 грм. по ціні 11,6 грн. за пляшку, виробник ЗАТ „Укртатнафта", м. Кременчук всього на 100,7 грн. не проведена через реєстратор розрахункових операцій. Відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції не роздруковано та не видано. Реєстратор розрахункових операцій на місці проведення розрахунків на момент проведення перевірки відсутній;
- на момент проведення перевірки на місці проведення розрахунків в касі СПД ОСОБА_3 знаходиться виручка за реалізований товар протягом робочого дня 16.03.2010 року готівкою на загальну суму 1700,7 грн. (з урахуванням суми покупки), яка в повній сумі - 1700,7 грн. не проведена через реєстратор розрахункових операцій.
Від ознайомлення та підписання акту перевірки продавець-касир ОСОБА_6
відмовилась про що свідчить акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 16.03.2010
Згідно підтвердження фактичної наявності коштів від 16.03.2010 року готівку на місці проведення розрахунків особисто перерахувала продавець-касир ОСОБА_6 Виручка за реалізований товар склала 1600.0 грн. без вартості закупки.
Даючи правову оцінку діям відповідача по проведенню згаданої перевірки суд в першу чергу звертає увагу на те, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509-XII ( 509-12 ).
Згідно п. 2 ст. 11 даного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, що вбачається з його преамбули.
У відповідності до статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема, статтею 11-1, в тому числі щодо питань, визначених статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами податкової служби.
Повноваження податкових органів та загальний порядок проведення перевірок встановлений статтями 11-1 та 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ. При цьому, частиною 7 статті 11-1 вказаного Закону, яка передбачає підстави та порядок проведення органами податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), до яких не відноситься перевірка за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари ( послуги), встановлене спеціальне правило, згідно якого позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.
Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем фактично проведена позапланова виїзна перевірка в порядку здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку саме для позапланової перевірки, за відсутності належних на те документів, зокрема відповідного наказу керівника податкової служби.
Щодо фактичних обставин справи, то судом встановлено, що СПД ОСОБА_3 знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва та сплачує єдиний податок , що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 25.12.2009 року, виданого Ладижинським відділенням Тростянецької ОДПІ.
Так, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
В судовому засіданні встановлено, що під час здійснення перевірки посадовими особами відповідача не взято до уваги той факт, що, згідно свідоцтва про сплату єдиного податку, ФОП ОСОБА_7 перебуває на спрощеній системі оподаткування, а відтак, має право на проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій.
Частиною 1 п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98 установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно преамбули зазначеного Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:
суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;
суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Відповідно до абз. 4 п. 7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98, дія цього Указу не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи та здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами та паливо-мастильними матеріалами.
У той же час п. 4 р. ІІ (Прикінцеві положення) Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005 №2505-ІV встановлено деякі особливості, з урахуванням яких застосовується Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98, в тому числі визначено вичерпний перелік видів господарської діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Зокрема, згідно з зазначеного переліку перебувати на спрощеній системі не можуть суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють оптовий і роздрібний продаж підакцизних пально-мастильних матеріалів.
Цим же Законом встановлено також термін дії зазначених особливостей - з 01.07.2005 до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування".
Як встановлено судом, та підтверджено в судовому засіданні позивачем, останній здійснює підприємницьку діяльність щодо роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту. Крім того, перевіркою зафіксовано факт продажу підприємцем двох пляшок «Керосин-гас» очищений паливо ТС-1 (Хімтрейд) на загальну суму 23,20 грн. (код виробів за УКТЗЕД гас 271019).
Так, статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №18-92, визначено, що акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Перелік пально-мастильних матеріалів, які оподатковуються акцизним збором, визначено в Законі України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.1996 №313/96-ВР.
Так, вказаним законом затверджено ставки акцизного збору і ввізного мита на товари (продукцію) за такими кодами УКТ ЗЕД: 2203 00, 2710 11 (з підкатегоріями), 2710 19 (з окремо визначеними підкатегоріями).
Норми чинного законодавства з питань акцизного збору дозволяють віднести зазначений товар до групи підакцизних.
Пункт 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачає застосування фінансових санкцій у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів, у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) - (1700,7 грн. х 5 = 8503,0 грн.).
Перевіряючими був встановлений факт продажу підакцизного товару –«Керосин-гас» на суму 23,20 грн. Проте при розрахунку фінансових санкцій, передбачених вищезазначеною статтею, відповідач нарахував штрафну санкцію навіть не на суму покупки, яка складала 100,70 грн, а на всю суму , яка була у касі позивача, таким чином перевищивши свої повноваження.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних фінансових санкцій від 06.04.2010р. №000012308/0
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 18.08.10
Суддя (підпис) Жданкіна Наталія Володимирівна
З оригіналом згідно
Суддя
Секретар