ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2010 р. справа № 2-а-3031/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
розглянувши матеріали справи у письмовому провадженні
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі
до: Відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство "Вінницяспецавтотранспорт"
про: стягнення боргу
ВСТАНОВИВ :
Управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі заявлено позов до відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство «Вінницяспецавтотранспорт» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Позов мотивовано тим, що відповідач станом на 20.07.2010р. створив борг зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, що є цільовим загальнообов’язковим платежем. Даний борг був визначений на підставі звіту за квітень 2010р. та становить в загальній сумі 14637,52 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи про що свідчить повернення конверта з повідомленням на адресу суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Факт заборгованості відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство «Вінницяспецавтотранспорт» перед Пенсійним фондом підтверджується звітом за квітень 2010р.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне/ страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 05.03.2009р. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
У ч. 13 ст. 106 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Невиконання обов’язку щодо сплати боргу стало підставою для направлення відповідачу вимоги про сплату недоїмки та застосованих штрафних санкцій від 01.06.2010 р. №Ю 219, що передбачено ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яке залишилось без виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Керуючись наведеними вище положеннями чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Розмір заборогованості відповідачем не оспорюється. Доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідач не подав.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство "Вінницяспецавтотранспорт" (21034, м. Вінниця, вул. Чехова,45) на рахунок Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі недоїмку в сумі 14 637 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 52 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
За положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови оформлено: 16.08.10
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
16.08.2010