Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 22ц – 5612/10

 Категорія 79                                                                  ГоловуючГ                                                            Головуючий у 1 й інстанції – Сухоруков А. О.

                      Доповідач – Михайловська С.Ю

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        17 серпня 2010 року                                                                               м. Дніпропетровськ

        Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

         Головуючого – Михайловської С.Ю.

         Суддів – Черненкової Л. А., Красвітної  Т. П.

         При секретарі – Кононенко І. О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення районної Самарської у м. Дніпропетровську ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку , недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини , моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

         Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2010 року  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  до УПСЗН Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку , недоотриманої суми одноразової допомоги при народженні дитини, відшкодування моральної шкоди – відмовлено.

         В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду та задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови.

         Суд першої інстанції, відмовляючи  ОСОБА_2  в задоволенні її позовних вимог, встановив, що позивачка має сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. З березня 2008 року позивачка перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  з березня 2008 року  по серпень 2009 року в сумі 2260грн. 32коп.

          Ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», пунктом 23 другого розділу Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна бути у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімґї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень; у 2009 році визначається ст.46  Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та  ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімґям з дітьми»  і виплачується у розмірі , що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімґї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень,ці положення  не визнавались неконституційними.

Суд також  дійшов висновку про те , що немає законних підстав для зобов’язання відповідача виплачувати  щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  у розмірі не менше ніж прожитковий мінімум , встановлений для дітей віком до 6 років по 29 січня 2011року , оскільки ці виплати визначені законом на теперішній час і розмір такої допомоги на майбутнє  законом не визначений.

Також  відсутні підстави для задоволення позову в іншій частині  тому , що розмір допомоги при народженні дитини   у 2008 році визначався  Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» та виплачувався у розмірі 85000грн., та  ці положення  не визнавались неконституційними.

       Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і прийняв законну та обґрунтовану постанову.

Доводи позивачки, приведені в її апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм закону.

         Порушень закону, які могли б призвести до скасування постанови суду, судом апеляційної інстанції не встановлено, тому постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  ОСОБА_2 скаргу відхилити.

Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

                                                                                                                                                                                 Судді: