Справа № 1-2/2010

                    ВИРОК

                   Іменем    України

9 серпня   2010 року                                                                        Яготинський районний суд Київської області  у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Моргун О.В.

за участю прокурора Овчаренко С.О.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу про обвинувачення  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Красний луч Луганської області, цигана, громадянина України, із освітою 6 класів, не одруженого, не працюючого,  мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

в злочині, передбаченому ст. 121 ч.1 КК України

                     ВСТАНОВИВ:

    Підсудний ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_4 умисне тяжке тілесне ушкодження  небезпечне для життя в момент заподіяння.

    Злочин вчинений при таких обставинах.

    18 серпня 2007 року приблизно о 1 год. ночі ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, прийшов до будинку співмешканки ОСОБА_4, розташований по АДРЕСА_2. Оскільки ОСОБА_5 зловживав спиртним, ніде не працював, не надавав матеріальної допомоги, між ними склались неприязні стосунки. Так як вони перед тим знову посварились, ОСОБА_4 не впустила його додому, та ОСОБА_5 заліз до будинку через вікно, де влаштував сварку із ОСОБА_4, із-за того, що та  відмовлялась проживати спільно з ним. На грунті неприязних відносин, з метою спричинення ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкодження,  ОСОБА_5 взяв на кухні ніж та повернувшись у кімнату, наніс ним ОСОБА_4 один удар в шию, один удар в передпліччя правої руки, два удари ножем у ліву руку, два удари ножем в праву ногу. ОСОБА_4 захищаючись схопилась правою рукою за лезо ножа, але ОСОБА_3 висмикнув ніж, в результаті чого потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді порізів пальців правої руки. Відразу ж після цього, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 один удар ножем в праву частину грудної клітки, спричинивши останній тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення. В результаті нанесених ОСОБА_3 ударів потерпілій були спричинені непроникаючі колото – різані рани шиї, верхніх кінцівок, правого стегна,  та проникаюча рана грудної клітки, (всього вісім), які за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вини не визнав, та показав, що 17 серпня 2007 року він разом із братом, племінником, сусідом вживали пиво. Потім він поїхав до будинку співмешканки, проте ОСОБА_4 вигнала його, сказала, що жити з ним спільно не буде. Він зібрав речі та близько 23 години поїхав до  матері ОСОБА_4, яка зателефонувала своїй дочці. ОСОБА_4 знову повторила по телефону, що не бажає жити спільно З ОСОБА_3. Він повернувся додому співмешканки, постукав у вікно, але ніхто не відчиняв двері. Він загнав автомобіль на подвір’я ОСОБА_4, та видавивши  віконне скло руками, забрався через отвір до будинку. Коли він поправляв штори та розвернувся, то відчув два удари ножем у живіт, та одразу побіг до кухні, де стояли ножі з металевими ручками.. Так як було темно, він не бачив, хто спричинив йому поранення.  Взявши ножа, почав ним розмахувати в різні боки. Тут він почув ОСОБА_4 крик: «Не ріж мене!», в зв’язку з чим одразу кинув ножа та увімкнув світло. Він стояв на порозі між кухнею та кімнатою поряд із вимикачем, а потерпіла знаходилась за крок від нього. Чи був в її руках ніж, він не звернув уваги. В цей момент із спальні вибіг син ОСОБА_4. ОСОБА_6 попросила відвезти її до лікарні, але він відмовився, так як сам був поранений. Після цього, син ОСОБА_6 зателефонував її батькам. Коли приїхала матір ОСОБА_4, то почала його бити руками та ногами, погрожувати йому, що  всю його сім’ю вб’ють. Він злякався та пішов до своєї матері додому, та вони автомобілем уїхали в Луганськ до сестри. По сусідству з сестрою жила медсестра похилого віку, яка надала йому медичну допомогу. Пізніше на місці одного з поранень в нього з’явилась грижа, яку йому оперували. Під час очної ставки він підтвердив покази ОСОБА_4 тому, що остання про це його просила. Крім цього, адвокат ОСОБА_7 не був присутнім під час проведення з ним всіх допитів, слідчих дій

    Не дивлячись  на те, що підсудний вини не визнав, його вина в судовому засіданні доведена показами свідків, потерпілої, іншими доказами зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.

    Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що між ним та підсудним виникали постійні сварки через те, що останній зловживав спиртним, пропивав гроші, не допомагав їй матеріально. 8 серпня 2007 року між ними виник конфлікт, та ОСОБА_3 пригрозив їй, що вб’є її, якщо вона не буде з ним жити. 17 серпня 2007 року ОСОБА_3 приїхав від своєї матері п’яний, та вона, зібравши його речі, сказала, що жити з ним не буде. Вночі вона почула як ОСОБА_3 приїхав автомобілем до будинку, світло фар автомобіля було направлено на вікна. Потім ОСОБА_3 розбив віконне скло, забрався у середину будинку, включив світло, забрав ключі від вхідних дверей,  мобільні телефони, та зайшовши до спальні, витягнув її за коси у кімнату на диван, де наніс їй ножем удар в шию, один удар в передпліччя правої руки, два удари ножем у ліву руку, два удари ножем в праву ногу. Захищаючись, вона схопилась правою рукою за лезо ножа, але ОСОБА_3 висмикнув ніж, порізавши їй пальці правої руки. Відразу ж після цього, ОСОБА_3 наніс їй один удар ножем в праву частину грудної клітки. Удар був такої сили, що ОСОБА_3 не міг двічі витягнути ножа. ЇЇ син ОСОБА_8 намагався припинити дії ОСОБА_3, але той відштовхував його. Просила стягнути з ОСОБА_3 346 грн.51 коп. матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, яка була їй завдана тим, що вона перенесла стрес, фізичний біль, операцію, її здоров’я значно погіршилося, її син та вона отримали тяжку психологічну травму.

    Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що 18 серпня 2007 року  близько 24 год 30 хв. до неї додому приїхав ОСОБА_3, який був на підпитку, та розповів, що посварився з її дочкою. ОСОБА_6 по телефону сказала,  що не буде більше жити з ОСОБА_3. Останній залишив її будинок, а приблизно через пів години зателефонував її онук ОСОБА_10, та розповів, що ОСОБА_3 порізав ОСОБА_4. Одразу після цього, вона разом з чоловіком ОСОБА_11 поїхала на таксі до дочки.  Двері відчинив ОСОБА_10. ОСОБА_6 сиділа на підлозі біля дивана вся в крові, а біля неї сидів ОСОБА_3. Ніяких пошкоджень у ОСОБА_3 не було. В будинку вона знайшла два ножа, один у кутку  в прихожей та один біля плити. Пізніше вона показала їх  працівникам міліції. У кімнаті було розбите вікно, в автомобілі, що стояв на подвір’ї горіло світло фар, яке було направлено на вікна будинку. Через декілька днів ОСОБА_4 їй розповіла, що її порізав ОСОБА_3 за те, що вона відмовилась проживати разом із ним.

    Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_9

    Неповнолітній свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що того дня коли ОСОБА_3 порізав його матір, останній приїхав в ночі до їх будинку, освітив фарами автомобіля  вікна. Так як вони йому не відчиняли, то ОСОБА_3 розбив вікно та заліз в середину будинку. Потім він увімкнув світло, зайшов до них до спальні, витягнув матір за коси в кімнату на диван. Останній кричав на матір, казав, що її вб’є. Перед тим ОСОБА_3  забрав ключі від вхідних дверей, мобільні телефони. На дивані він вдарив її металевим ножем з кухонного набора  в шию, руки, ноги, та праву сторону груди. Він намагався захистити матір, але ОСОБА_3 його відштовхував.  Потім йому вдалось забрати у ОСОБА_3 з кишені телефон та ключі. Він одразу зателефонував бабусі та повідомив, що ОСОБА_3 порізав матір. Потім приїхала бабуся та матір відвезли до лікарні, а ОСОБА_3 пішов. Будь – яких пошкоджень у ОСОБА_3 не було.

    Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні показали, що в їх присутності як педагога та психолога допитували неповнолітнього ОСОБА_10 Останній давав  послідовні покази, розповідав, що вони з матір’ю не впускали ОСОБА_3, а той спричинив ОСОБА_4 ножові поранення.

    З показів свідка ОСОБА_14, даних в судовому засіданні вбачається, що вона матір підсудного. Цього дня ОСОБА_3 прийшов вночі додому весь у крові, з двома ножовими проникаючими пораненнями на животі, та розповів, що коли він забрався в будинок співмешканки через вікно, то йому хтось наніс два ножових поранення у живіт. Він схопив ножа на кухні та почав відмахуватись. Потім роздався крик ОСОБА_4, він відкинув ножа, та увімкнув світло, побачивши перед собою ОСОБА_4 з ножовими пораненнями. Так як батьки погрожували сину вбивством, вона забрала сина в Луганськ до його сестри, де йому надавала медичну допомогу сусідка її дочки, яка працювала раніше медичною сестрою.

    Свідок ОСОБА_15 дала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_14

    Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що був присутнім на всіх допитах підсудного, при проведенні слідчих дій.

    Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що в його присутності провадився огляд місця події, вилучення ножів, слідів пальців рук. Так як в протоколі він забув написати про вилучення ножів, то доповнив відповідними відомостями протокол одразу після його підписання.

    Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що він був присутнім під час огляду місця події в якості понятого, та пам’ятає, що в будинку в кімнаті, на дивані, в кухні він бачив плями крові. Потім працівники міліції давали йому оглянути один чи два ножі, яки вилучались.

    Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він разом із ОСОБА_11 перевозив поранену ОСОБА_4 до лікарні. Перед тим у дворі ОСОБА_4 він бачив «Жигулі» червоного кольору. ОСОБА_6 сиділа на підлозі біля дивану, її одяг був в крові. ОСОБА_14 сидів поряд із нею. Батько ОСОБА_4 по дорозі розповів, що дочку порізав ОСОБА_14.

    Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він був присутній при огляді якогось конверта з ножами, але події вже не пам’ятає.

    Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що в якості речових доказів приєднувались два ножі, та пізніше по них була проведена судово – криміналістична експертиза.  На очній ставці ОСОБА_14 та ОСОБА_4 намагались щось одне одному сказати на циганській мові, але він одразу припинив ці дії.

    З показів судово – медичного експерта ОСОБА_21 даних в судовому засіданні вбачається, що у ОСОБА_4 було виявлено одне проникаюче поранення у грудну клітку, а решта ушкоджень були у вигляді  глибоких колото – різаних ран, які не могли утворитись від розмахування ножем, а тільки від спрямованих ударів. Поранення у ОСОБА_3 виявлені під час огляду у березні 2008 року у вигляді двох лінійних рубців на животі, могли виникнути в термін  від шести місяців до одного року до до моменту огляду. Якщо б ці поранення були проникаючими, то вилікувати їх без оперативного втручання неможливо.  Крім цього рубці не мали ознак оперативних втручань. На даний час на одному рубці є післяоперативний шов. Грижа могла утворитись навіть при пошкодженні м’язів живота. З епікризу у відношенні ОСОБА_3 витікає, що рубець від ножового поранення 2007 року розташований  по серединній лінії живота. На даний час у ОСОБА_3 є зазначений рубець по серединній лінії живота, на момент його огляду в березні 2008 року цього рубця в нього не було.

    З протоколу огляду місці події з фото таблицями від 18 серпня 2007 року (а.с.18-26) видно, що вікно в будинку по АДРЕСА_2  розбито, та частина віконного скла знаходиться на землі. На дивані в кімнаті, на тюлі на стіні ліворуч від виходу з будинку, виявлені плями бурого кольору, схожі на кров, та вилучені два ножі, один з котрих за зовнішнім виглядом співпадає з описом ножа, яким зі слів ОСОБА_3 були спричинені поранення ОСОБА_4

    З акту судово – медичного дослідження (а.с.32), висновку судово – медичної експертизи (а.с. 119) видно, що у ОСОБА_4 виявлені колото – різані рани шиї, верхніх кінцівок, правого стегна та грудної клітки (всього вісім). Рана правої половини грудної клітки носить проникаючий характер, решта ран непроникаючих. Ушкодження у потерпілої за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Всі ушкодження могли бути спричинені ножем з довжиною леза не менше 20 см.

    З протоколу відтворення обстановки та обставин події  від 5 вересня 2007 року (а.с.45), видно, що ОСОБА_4 показала та розповіла яким чином ОСОБА_3 спричинив їй поранення, та  її покази співпадають із показами даними в судовому засіданні.

    З протоколу очної ставки (а.с.224- 232) видно, що ОСОБА_3  визнавав свої вину у скоєному  та підтвердив покази ОСОБА_4

    З висновку криміналістичної експертизи (а.с.88) видно, що представлені на експертизу ножі холодною зброєю не є та відносяться  до групи ножів  господарського призначення.

    З висновку судово – дактилоскопічної експертизи (а.с.109-114) видно, що сліди пальців рук під №№ 1.3,4, вилучені з внутрішньої та зовнішньої сторони лівої половини рами вікна залишені великим пальцем лівої руки, середнім пальцем правої руки, вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_3

    З висновку судово – медичної експертизи (а.с.119) від 18 березня 2008 року видно, що у ОСОБА_3 на передній черевній стінці виявлені два рубці, які за давністю виникли близько шести місяців тому. Описані рубці можуть являтись наслідком пошкодження м’яких тканин гострим предметом, можливо ножем. Найбільш ймовірно, що ушкодження були поверховими, непроникаючими і можуть відноситись до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я. Ушкодження у ОСОБА_3 розташовані в ділянці тіла доступній для спричинення власною рукою.

    З висновку судово – психіатричної експертизи (а.с. 207) видно, що ОСОБА_3 страждає на легку розумову відсталість у формі олігофренії в ступені легко вираженої дебільності із емоційно – вольовою нестійкістю, міг та може, але не повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, ОСОБА_3 потребує застосування до нього примусових медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

    Таким чином з врахування всіх зібраних та досліджених по справі доказів вину ОСОБА_3 суд вважає доведеною а дії його за ст. 121 ч.1 КК України кваліфікованими вірно, так як він заподіяв ОСОБА_4 умисне тяжке тілесне ушкодження  небезпечне для життя в момент заподіяння.

    Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 під час розгляду справи неодноразово змінював свої покази, в зв’язку з чим суд не може покласти їх в основу вироку та розцінює їх як бажання уникнути відповідальності.

    Так, під час очної ставки підсудний (а.с. 224- 232) повністю підтвердив покази потерпілої в частині обставин вчинення ним злочину. Його заперечення в тій частині, що очна ставка провадилась у відсутності адвоката спростовується також даними журналу реєстрації виведення затриманих і взятих під варту осіб з камер, оглянутого в судовому засіданні. Покази ОСОБА_3 в частині того, що він взяв вину на себе на прохання потерпілої, спростовується показами ОСОБА_4, котрим у суду немає підстав не вірити. Крім цього, під час розгляду справи в  судовому засіданні  19 травня 2008 року останній показав, що не пам’ятає як спричинив ножові поранення ОСОБА_4 так як був в стані сильного нервово збудження, (а.с. 295), звідки взялись ножові поранення в нього (а.с.301) він не знає, можливо спричинив їх сам.

    Покази підсудного в тій частині, що він отримав ушкодження під час подій 18 серпня 2007 року достовірно не підтверджується. З історії хвороби № 8827 за жовтень 2009 року, (епікриз), видно, що після ножового поранення у ОСОБА_3 залишився інший рубець, розташований по серединній лінії живота, а враховуючи, що з висновку судово – медичної експертизи від 18 березня 2008 року вказаний рубець не виявлений, суд вважає, що він був спричинений пізніше. Покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 щодо наявності у ОСОБА_14 ножових поранень, суд прийняти до уваги не може, так як з показів судово – медичного експерта ОСОБА_21 вбачається, що проникаючі поранення без оперативного втручання  вилікувати неможливо, момент їх виникнення за висновками експертизи не співпадає з днем вчинення злочину. Крім цього, ці свідки є родичами підсудного та є особами зацікавленими в результаті розгляду справи.

    Суд також  вважає неспроможними покази ОСОБА_22 в тій частині, що він не бачив кому наносить удари, та припинив свої дії лише після того ОСОБА_4 закричала. Так, з висновку судово – медичної експертизи видно, що у ОСОБА_4 виявлено вісім колото - різаних поранень, з котрих одне проникаюче, та у суду викликає сумнів ті обставини, що остання стояла мовчки в темноті поряд із ОСОБА_22 під час нанесення їй ударів і не спробувала втекти чи заховатись від нього. Крім цього, у ОСОБА_4 виявлено на правій руці порізи пальців, що свідчить про те, що ОСОБА_4 захищалась під час нанесення їй ударів.

    Разом з тим, у суду немає підстав не вірити показам неповнолітнього свідка ОСОБА_10, який весь час давав послідовні покази, з котрих вбачається, що саме ОСОБА_3 спричинив пошкодження ОСОБА_4  під час сварки на грунті неприязних відносин, що останній забравшись у вікно, включив світло, витяг за коси ОСОБА_4 та наніс їй удари ножем. Перед тим ніхто на ОСОБА_3 не нападав, та будь – яких пошкоджень у нього не було.

    Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, котрий по місцю проживання характеризується позитивно, вчинив тяжкий злочин, перебував  у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує відповідальність, та вважає, що міру покарання ОСОБА_3 необхідно обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність.

    Під час призначення покарання, суд не може прийняти до уваги зазначені ОСОБА_3 обставини про перебування на його утриманні трьох малолітніх дітей, оскільки у свідоцтвах про їх народження  прізвище батька дітей не співпадає з прізвищем підсудного.

Цивільний позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення частково, та на її користь з ОСОБА_3 необхідно стягнути 346 грн. 51 коп матеріальної шкоди, завданої витратами на лікування, що підтверджується  медичними довідками, накладними, (а.с.278,279). З врахуванням ступеню, глибини, характеру  моральних страждань, заподіяних ОСОБА_4, те що вона перенесла психологічну травму, ножові поранення їй були спричинені у присутності її дитини, вона перенесла складну операцію, тривалий час лікувалась, суд оцінює моральну шкоду у 20000 гривень, а решту вимог в цій частині вважає такою, що до задоволення не підлягає.

Позов прокурора, пред’явлений в інтересах Яготинської ЦРЛ про стягнення понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину  в розмірі 3116, 61 грн. підлягає до задоволення, оскільки вимоги позову підтверджуються медичними довідками, витягами з історії хвороби.(а.с. 79-81, 184-185).

Згідно вироку Яготинського районного суду від 23 травня 2008 року ОСОБА_3 був засуджений за ст. 121 ч.1, ст. 69, 94  КК України  до 2 років 5 місяців позбавлення волі, із застосуванням мір медичного характеру у вигляді надання медичної амбулаторної допомоги. Строк відбування покарання визначений з 13 серпня 2008 року. Постановою Свердловської міського суду Луганської області від 2 липня 2009 року призначене ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 року 1 місяця 11 днів позбавлення волі було замінено на виправні роботи з утримання 10 % в дохід держави. На підставі постанови Свердловського міського суду Луганської області від 25 лютого 2009 року припинено застосування мір медичного характеру. Виправні роботи ОСОБА_3 не відбував. Згідно ухвали колегії суддів Судової палати  у кримінальних справах Верховного Суду України вирок Яготинського районного суду у відношенні ОСОБА_3 від 23 травня 2008 року скасований. В зв’язку з вищевикладеним, до призначеного покарання за даним вироком, ОСОБА_3 необхідно зарахувати покарання відбуте за вироком Яготинського районного суду від 23 травня 2008 року.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                   ЗАСУДИВ:

ОСОБА_23 визнати винним за ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею

-   6 (шість) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 9 січня 2010 року. В строк відбування покарання зарахувати відбуте ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Яготинського районного суду від 23 травня 2008 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню  – тримання під вартою в Чернігівському СІЗО.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 346 грн. 51 коп. матеріальної шкоди та 20000 гривень моральної шкоди, а задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов прокурора Яготинського району, пред’явлений в інтересах Яготинської ЦРЛ про стягнення понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину  в розмірі 3116, 61 грн. задовольнити, стягнувши вказану суму з ОСОБА_3 на користь Яготинської ЦРЛ.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а підсудним в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя                                                                         Литвин Л.І.