Справа № 1-108/10

                     ВИРОК

                 Іменем         України

18 серпня 2010 року                                    Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю прокурора Карпович Д.В.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,  не судимого,

в злочині передбаченому ст. 122 ч.1 КК України,

                     ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.  

Злочин вчинений при таких обставинах.

22 травня 2010 року, близько 1 год. 30 хв.,  біля  входу в кафе “Максимум”, що знаходиться по вулиці Незалежності в місті Яготині Київської області, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла сварка, після чого для з’ясування відносин, вони відійшли на територію АЗС “КЛО”, розташованої неподалік від кафе. Під час сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків ОСОБА_3, діючи умисно, кулаком лівої руки, наніс один   удар   в обличчя ОСОБА_4, в  результаті чого останній  отримав тілесні ушкодження у вигляді  двобічного перелому нижньої щелепи праворуч, що не супроводжувалися небезпечними для життя явищами на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров’я відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав та показав,  що 21 травня 2010 року близько 24 години він разом із ОСОБА_5 пішов до кафе “Максимум”. Через деякий час  між ним та хлопцями з іншої компанії, що також відпочивали в кафе виник конфлікт. ОСОБА_4 запропонував йому відійти та “розібратись”, та вони  разом із ним відійшли до АЗС, що розташована поряд.  Останній поводив себе агресивно. В цей час він побачив, що з компанії, яка стояла біля кафе, в їх бік почали йти хлопці. Він  зрозумів, що це були знайомі ОСОБА_4, та подумав, що вони йдуть з ним “розбиратись”.   Коли відстань між ними склала близько 5 метрів, то він ударив ОСОБА_4 один раз кулаком  лівої руки  в праву половину обличчя, а саме в область щелепи. В цей час до нього в бійку намагався  кинутись  ОСОБА_6, якому він  також наніс удар рукою в обличчя.  Більше він нікому ударів не наносив. Кається у скоєному, просить суворо не карати.

 Крім визнання вини підсудним, його вина в судовому засіданні доведена показами свідків, потерпілого, іншими доказами зібраними по справі, та дослідженими в судовому засіданні.

    Так, з показів потерпілого ОСОБА_4, даних в судовому засіданні  вбачається, що знаходячись у кафе, він побачив, як ОСОБА_3  вдарив рукою в обличчя його знайомого ОСОБА_7. Він почав заспокоювати ОСОБА_3 та запропонував відійти в сторону щоб поговорити. Вони вдвох пішли в напрямку автозаправної станції “КЛО”, що розташована поряд з кафе “Максимум”.  ОСОБА_3 сварився, погрожував, та несподівано вдарив його кулаком лівої руки в праву  щелепу. Від удару він впав, відчувши сильний біль та хрускіт в області щелепи, та в нього з рота пішла кров. Потім він знову підійшов до нього та вдарив його рукою вже в ліву щоку. Після цього, він  попросив ОСОБА_8 відвести його до лікарні, де в нього виявили перелом щелепи та відразу напрвили до Київської обласної лікарні, де йому зробили операцію. Просив стягнути з ОСОБА_3 388 гривень 35 копійок матеріальної шкоди,  завданої витратами на придбання ліків, 2000 гривень в рахунок не одержаного  доходу за один місяць, а також 10000 гривень моральної шкоди, завданої йому тим, що він переніс фізичний біль, тривалий час лікувався,  не міг нормально харчуватись, та стались вимушені зміни в його житті.

З показів  свідка ОСОБА_7, оголошених в судовому засіданні,(а.с. 38-39),  що цього вечора між ним та ОСОБА_3 вийшов конфлікт. Після цього до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_4, та вони відійшли в напрямку автозаправної станції, щоб поговорити. Про що саме вони говорили він не чув, а лише побачив як ОСОБА_3 наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4, від чого той впав.

З показів свідка ОСОБА_9, даних в судовому засіданні, видно, що цього числа в кафе “Максимум” він разом із ОСОБА_4 пішли танцювати на танцмайданчик. ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_4, після чого  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вдвох вийшли з кафе на подвір’я, де продовжили розмову, та потім відійшли в напрямку автозаправної станції, що розташована поряд з кафе. Під час розмови ОСОБА_3 ударив ОСОБА_4 рукою в обличчя.

З показів свідка ОСОБА_10, оголошених в судовому засіданні, (а.с.43-44) видно, що розмова між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тривала лише декілька секунд, та він побачив, як ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 один удар рукою в область голови. Про те, що під час бійки ОСОБА_4 зламали щелепу він дізнався десь через день чи два після цього випадку.      

З показів свідка ОСОБА_8, даних в судовому засіданні видно, що він бачив, як на східцях кафе ОСОБА_3 почав штовхати ОСОБА_6, та запропонував останньому та ОСОБА_4 піти розібратись.  Після цього, ОСОБА_4 з ОСОБА_3 відійшли до автозаправної станції. В цей момент він побачив як ОСОБА_3 наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_4. Від удару ОСОБА_4  впав, та він відвіз його до лікарні.

З показів свідка ОСОБА_11, даних в судовому засіданні вбачається, що цього числа  між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, виник конфлікт, та вони почали штовхати один одного. Потім ОСОБА_3 почав про щось говорити з ОСОБА_4, та вони вдвох відійшли до автозаправної станції. Дана розмова тривала пару хвилин, та ОСОБА_3 вдарив рукою ОСОБА_4 в обличчя. Від удару ОСОБА_4 впав, та  почав скаржитись на біль в зубах.  

 Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що  21 травня 2010 він разом із знайомими хлопцями пішов до кафе “Максимум”. Разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли на вулицю, де побачили, що на східцях ОСОБА_3 про щось розмовляв з ОСОБА_7, та між ними почалась бійка. Але її відразу вдалось припинити. ОСОБА_3 вів себе досить агресивно, кричав в адресу хлопців нецензурні слова. Тому ОСОБА_4 почав з ним розмовляти, та вони вдвох пішли до автозаправної станції, де ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_4 кулаком в щелепу.    

    Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні  показав, що 21 травня 2010 року, у вечірній час, він разом із ОСОБА_3 прийшли до кафе “Максимум”. Перебуваючи в кафе він підійшов до столика своїх знайомих, а до ОСОБА_3 в цей момент підійшов ОСОБА_4. Про що саме розмовляли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не чув. Але згодом до них підійшла ще компанія, та всі пішли до виходу.  Він також пішов за ними. Коли хлопці вийшли з приміщення кафе, то почали штовхати ОСОБА_3 та смикати за одяг, після чого  ОСОБА_3 ударив ОСОБА_7 рукою в лице, та запропонував вирішити всі питання  один на один. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли в напрямку автозаправної станції, де ОСОБА_3 ударив рукою ОСОБА_4 в обличчя, від чого той впав.

    З показів судово –медичного експерта ОСОБА_12 даних в судовому засіданні видно, що перелом щелепи міг виникнути від удару кулаком лівою рукою в праву сторону щелепи. Від удару в ліву сторону   обличчя такі пошкодження утворитись не могли, та наслідків у вигляді тілесних пошкоджень від такого удару після огляду не виявлено.

З протоколів очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, (а.с. 55-56, 57-62), з протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 63-69) видно, що   ОСОБА_3 підтвердив ті обставини, що саме він 22 травня 2010 року близько 1 години, на території АЗС “КЛО” по вулиці Незалежності в м. Яготині наніс  удар кулаком лівої руки в праву половину щелепи ОСОБА_4

З висновку судово-медичної експертизи № 66/д від 18.06.2010 року (а.с. 93) видно, що у ОСОБА_4 виявлений двобічний перелом нижньої щелепи зправа, який міг виникнути від одного удару тупим предметом, можливо лівою рукою в праву гілку нижньої щелепи. Дані ушкодження не супроводжувались небезпечними для життя явищами на момент спричинення та за ознакою тривалості розладу здоров’я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.  

Таким чином, з врахуванням всіх зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, вину ОСОБА_3 суд вважає доведеною, а дії його за ст. 122 ч.1 КК України кваліфікованими вірно, так як він заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.  

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, сприяв розкриттю злочину, кається у скоєному, та вважає, що обираючи йому міру покарання у вигляді позбавлення волі, до нього необхідно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає до задоволення частково. Так, витрати на придбання ліків в розмірі 388 гривень 35 коп. підтверджуються фіскальними та товарними чеками, розмір не отриманого доходу за 1 місяць в розмірі 2000 гривень підтверджується звітом суб’єкта малого підприємництва, та вимоги в частині матеріальної шкоди суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Враховуючи, що в результаті дій ОСОБА_3  потерпілий переніс фізичний біль, оперативне втручання, тривалий час знаходився на лікуванні, звичайний хід його життя порушився, суд з врахуванням характеру та ступеню перенесених ним моральних страждань оцінює моральну шкоду в 6000 гривень, та вважає, що решта позовних вимог до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

                ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 122 ч.1 КК України та призначити покарання за цією статтею

-   2(два) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов’язати з’являтись в органи кримінально – виконавчої системи для реєстрації за графіком, встановленим цими органами.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2338, 35 грн. матеріальної шкоди та 6000 гривень моральної шкоди, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції.

Суддя                                                                       Литвин Л.І.