Справа  №   2-8/10

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 серпня   2010р.   Путильський  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                            головуючого  судді      Маковійчук  Л.Р.

                            при  секретарі                Явніцкій   І.І.

  за  участю  представників  сторін   КРАСНЮКА В.В.  та  ГЕНДЗЬОРИ  В.О.  ,  

  представника   Путильської  селищної  ради  ПОВІДАША  І.П.  та   представника  відділу  Держкомзему   в  Путильському  районі   САМБОРСЬКОГО М.І.,

 розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  смт.  Путила   справу  за  позовом    ОСОБА_3  до  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  Путильської  селищної  ради   та  Путильського  райвідділу  Держкомзему   «Про  визнання  незаконними  і  скасування  рішення  селищної  ради  про  передачу  у  приватну  власність  земельної  ділянки,  визнання  недійсним    договору  дарування  земельної  ділянки,  визнання  недійсними  державних  актів  про  право  приватної  власності  на  землю»,

    та  зустрічного  позову    ОСОБА_4  та    ОСОБА_5    «Про  визнання  недійсним  рішення  Путильської  селищної  ради  про  надання  земельної  ділянки   та  дозволу  на   будівництво  індивідуального  житлового  будинку,  відновлення  права  на  земельну  ділянку  та  поновлення  пропущеного  з  поважних  причин  строку  звернення  з  позовними  вимогами»,

                                                       В С Т А Н О В И В  :

Позивачка  ОСОБА_3  звернулась   до  суду  з  позовом    до  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  Путильської  селищної  ради   та  Путильського  райвідділу  Держкомзему   про  визнання  незаконними  і  скасування  рішення  селищної  ради  про  передачу  у  приватну  власність  земельної  ділянки,  визнання  недійсним    договору  дарування  земельної  ділянки,  визнання  недійсними  державних  актів  про  право  приватної  власності  на  землю.

       Відповідачі  ОСОБА_4  та    ОСОБА_5  звернулись  із  зустрічним  позовом  до   ОСОБА_3  про  визнання  недійсним  рішення  Путильської  селищної  ради  про  надання  земельної  ділянки   та  дозволу  на   будівництво  індивідуального  житлового  будинку,  відновлення  права  на  земельну  ділянку  та  поновлення  пропущеного  з  поважних  причин  строку  звернення  з  позовними  вимогами.

     Позивачка  ОСОБА_3   просить  визнати  незаконним  та  скасувати  рішення    від  28.11.2005 р.  за  № 474/23-05  Путильської  селищної  ради  про  затвердження  технічної  документації  про  передачу  у  приватну  власність  ОСОБА_5  земельної  ділянки  загальною  площею  0,0246 га  для  будівництва  та  обслуговування  житлового  будинку,  господарських  будівель  та  споруд  по  АДРЕСА_1;

    визнати  недійсним    державний  акт  НОМЕР_1  від  20.02.2006 р.  про  право  приватної  власності  на  земельну  ділянку  площею  0,0246 га  ОСОБА_5  цільовим  призначенням  для  обслуговування  житлового  будинку,  господарських  будівель  та  споруд;

   визнати  недійсним  договір  дарування    земельної  ділянки   розміром  0,0246  га  від  27.02.2006 р.,  посвідчений   приватним  нотаріусом   Путильського  районного  нотаріального  округу,  зареєстрований  в  реєстрі   під № 205 ,  між  ОСОБА_5  та  ОСОБА_4;

   визнати  недійсним    державний  акт  про  право  приватної  власності  на  землю  НОМЕР_2  від  12.04.2006 р.  про  право  приватної  власності на  земельну  ділянку  площею  0,0246 га  ОСОБА_4  цільовим  призначенням  для  обслуговування  житлового  будинку,  господарських  будівель  та  споруд;

     визнати  недійсним  державний  акт  про  право  приватної  власності  на  землю  на  земельну  ділянку  розміром  0,0146 га  ОСОБА_4  цільовим  призначенням  для  житлового  будинку,  господарських  будівель  та  споруд;

  визнати   незаконним  та  скасувати  рішення  №  313/9  -07  від   23  серпня  2007 р.  9  сесії  селищної  ради  «Про затвердження  проекту  відведення  зміни  цільового  призначення  використання  земельної  ділянки,  що  перебуває  у власності   ОСОБА_4 по  вул. Українській».

     Позивачка   ОСОБА_3  посилається  на  те,  що  вищезазначені   документи   підлягають  скасуванню,  оскільки   у  власності   ОСОБА_5  була  квартира  АДРЕСА_1,  у   її  власності  - АДРЕСА_2  в  цьому  ж  будинку, тобто,  вони    являються  співвласниками   багатоквартирного  будинку.  Будинок  розташований  на  земельній  ділянці,  яка  являється  прибудинковою  територією,  а  тому  відповідно  до  ст..ст.  38  та  42   ЗК  України   може  бути  приватизована  тільки  об»єднанням  власників.  Розміри  та  конфігурація  земельних  ділянок,  на  яких  розміщені   багатоквартирні   житлові  будинки,  а  також  належні  до  них  будівлі,  споруди  та  прибудинкові  території  визначаються  на  підставі  проектів  розподілу  території  відповідної  землевпорядної  документації.

  Відповідно  до   Типового  статуту  об»єднання  співвласників  багатоквартирного  будинку  майно  об»єднання  складається    з  неподільного  та  загального  майна,  в  тому  числі  і  прибудинкова  територія.  Позивачка  користувалась  та  користується  в  даний  час    частиною  земельної  ділянки,  однак    внаслідок  приватизації  спочатку  ОСОБА_5,   а  пізніше  після  укладення  договору  дарування  право  власності  перейшло  до   ОСОБА_4,  вона  позбавлена   цього  права  користування.  Дозволу  на приватизацію  земельної  ділянки  як  співвласник   ОСОБА_5   вона  не  давала,  а  тому  вважає,  що    приватизацію   частини  земельної  ділянки  проведено   з  порушенням   закону  і  просить    скасувати   всі    правовстановлюючі   документи  про  право  власності  ОСОБА_5  та  ОСОБА_4

     В  судовому  засіданні   позивачка  та   її  представник    свої  позовні  вимоги  підтримали  повністю.   Крім  того,  представник  позивачки   заявив  клопотання  про   залучення  в  якості  заінтересованої  сторони  орган  опіки  та  піклування  Путильської  РДА,  оскільки   при  приватизації   квартири  в  будинку   по  АДРЕСА_1  у  склад    сім»ї    ОСОБА_5   входить  неповнолітня  внучка   ОСОБА_6,  а   в склад сім»ї   ОСОБА_3   -  її  неповнолітній  син  ОСОБА_7 ,  і  при  приватизації та  розподілу   прибудинкової території   слід  враховувати  і  їх  частку,  чого  не  було  зроблено    при   посвідченні  договору   дарування  земельної  ділянки,  тому  вважають,  що   він  посвідчений  з  порушенням  закону,  і  відповідно   підлягає  скасуванню,  а  також  має  бути  визнаний  недійсним  і  державний  акт  на  права  власності  на  землю,  виданий  на  підставі  цього  договору.

      Однак   пізніше   визнала,  що    підписувала  протоколи погодження  меж  земельних  ділянок ,  на  підставі   яких  згодом   і  було    отримано    ОСОБА_5  державний  акт   на  право   приватної  власності  на  землю.   Кілька  років   вони  користувались    кожний  своєю  часткою  і  ніяких  конфліктів   не  виникало,  і  лише  після  того,  як   зять   ОСОБА_5   побудував   споруду   біля   стін  її   приватизованої  квартири,   виник  конфлікт,  що  і  послужило   приводом  звернення  до  суду.

        Відповідачі   ОСОБА_5  та  ОСОБА_4   позов  не  визнали,  мотивуючи  тим,  що   приватизований  двоквартирний  будинок  не  являється  багатоквартирним,  а  тому   і  земельна   ділянка,  на  якій  він  розташований,   не   підлягає  приватизації   як    об»єднанням  власників.

          Позивачі  ОСОБА_4  та    ОСОБА_5  заявою  від   17.11.2009 року   відмовились  від  своїх  зустрічних  вимог  і  просять  їх    зустрічний  позов  залишити  без  розгляду.

   В  судовому  засіданні   ОСОБА_3    та  її  представник   свої  позовні  вимоги  підтримали  у  повному  обсязі.

   Відповідачі  ОСОБА_4  та  ОСОБА_5   позов  не  визнали,  і  просять  суд   постановити  рішення,  яким  визнати  недійсним  рішення  Путильської  селищної  ради № 168/11  від  5.10.2001 року   по  надання  дозволу  ОСОБА_3  на  будівництво  житлового  будинку   на  власній  земельній  ділянці   та  зобов»язати  ОСОБА_3  звільнити   від  незаконно  зведеної  забудови   житлового будинку   прибудинкову  територію  приватизованого  будинку   АДРЕСА_1  як  таку,   яка  перешкоджає  їм  здійснювати  у  повному  обсязі  їх  права   як  співвласника    будинку  на  всю  земельну  ділянку  всієї  прибудинкової  території.

   Представник  Путильської  селищної  ради   ПОВІДАШ І.П.  позов  визнав  частково,  посилаючись  на  те,  що  різниця  між  розміром  ділянки,  зазначеної  в   технічній  документації  про  передачу  у  приватну  власність  земельної  ділянки  ОСОБА_5  загальною  площею  0,0246 га,  та   згідно  обмірів  земельних  ділянок,  що  перебувають  у  користуванні  в  натурі – 0,0200 га,   становить   0,0046 га. /а.с.58./

     Представник   Держкомзему  в  Путильському  районі  позов  не  визнав  і  пояснив,  що    Державні  акти   на  право  приватної  власності  на  землю,  видані  на  ім.»я  ОСОБА_5  та  ОСОБА_4,   не  суперечать  закону,  а  як  вбачається  із  Висновку  будівельно-технічної  експертизи,  у  користуванні   ОСОБА_4  земельна  ділянка  менша,  ніж  у  ОСОБА_3,  однак   цю  технічну  помилку  можливо  виправити  в  робочому  порядку  при  виготовленні   документів  на  право  власності   земельної  ділянки  ОСОБА_3,  оскільки  ОСОБА_3  не  має   документів,  що  посвідчують  право  власності.

    Заслухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  прийшов  до  висновку,  що   позов  задоволенню  не  підлягає.

    Встановлено,  що  відповідно  до  вимог  ст.125  ЗК  виникнення  права  власності  та  права  користування  земельною  ділянкою  виникає   після  одержання  її  власником  або  користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності   чи  право  постійного  користування  земельною  ділянкою,  та  його   державної  реєстрації.

     Згідно  представлених  до  справи  документів   право  власності,  підтверджене   у  встановленому  порядку   Державними  актами,   є  лише   у   ОСОБА_5  та   ОСОБА_4

    Права  власності    на  земельну  ділянку   ОСОБА_3 не  має,   однак  рішенням   Путильської  селищної  ради  № 168/11  від  5.11.2001 р.  їй  надано  земельну  ділянку  розміром   0,003 га  для  будівництва  житлового  будинку.

 Вимогами  ст.  140  ЗК  України     встановлено   підстави  припинення  права  власності   на  земельну  ділянку,   в  переліку  яких    не  передбачено    підстави,  з  яких   позивачка  просить   скасувати   Державні  акти  на  право  приватної  власності  на  землю   відповідачів.

   Ця  норма  також  вказана  в п.8   Постанови  № 7  Пленуму  Верховного  Суду  України  від  16.04.2004  року   «Про  практику  застосування  судами  земельного  законодавства  при  розгляді  цивільних  справ».

    Відповідно  до  Типового  Статуту  співвласників   багатоквартирного  житлового  будинку  багатоквартирним  вважається  будинок,  в  якому   три  і  більше  квартири,  а,  як  вбачається  з  матеріалів  справи,  на  спірній  земельній  ділянці   розташовано  дві  приватизовані    однокімнатні   квартири   -    ОСОБА_3  та  її  неповнолітнього  сина   ОСОБА_7   і     ОСОБА_5,   ОСОБА_4  та  неповнолітньої   ОСОБА_6

  Тому  суд  вважає,  що   в  даному  випадку   не     створюється   об»єднання  співвласників,  яке уповноважене   розподіляти  право  користування  земельною   ділянкою  між  співвласниками,   а  тому,   як  вбачається  з  матеріалів  справи,  зокрема,  протоколом  погодження  меж    від      21  вересня  2005  року, /а..с.128/ підписаного   співвласниками   ОСОБА_3  та  ОСОБА_5,    дана  земельна  ділянка  знаходиться  у  спільному  користуванні   протягом  тривалого  часу.

    Згідно  висновку    будівельно-технічної  експертизи  від   26.03.2010 р., кадастрового  плану   земельної  ділянки  /а.с.14/, розмір загальної  земельної    ділянки,   розташованої   під  двоквартирним  будинком  по  АДРЕСА_1,  і  перебуває  у  користуванні  сторін,   становить   0,0728  га,  з  яких    у  користуванні   ОСОБА_4,  ОСОБА_5  та   ОСОБА_6  – 0,0256 га.

  У  користуванні  ОСОБА_3  і  ОСОБА_7  -  0,0472 га.,   тобто,  значно  більше,  хоча   сім»я  її   менша.

  Згідно    ситуаційного  плану   вказаного  висновку /а.с.15/  ,  земельна  ділянка,  якою  користується  ОСОБА_3,  яка  увійшла   до  Державного  акту  ОСОБА_4,   становить  0,0005 га,   а   земельна  ділянка,  яка  не  увійшла   до  Державного  акту   ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 -  0,0012 га.

   Таким  чином,  помилка    в  визначенні  розмірів   земельних  ділянок,  що  перебувають  у  користуванні сторін,   становить   7 кв.м.,  яка     являється  незначною,   а  тому     немає  підстав  для  скасування    Державних  актів,  і,  як  вбачається  із    показів  начальника  Держкомзему   в  Путильському  районі   САМБОРСЬКОГО М.І.,  ці  неточності  можна  усунути  при  виготовленні   документації  про  право  власності   на  земельну  ділянку  ОСОБА_3

                              На  підставі  вищенаведеного,  керуючись   ст.. ст.  125,   140  ЗК  України,  Постанови  Пленуму  ВС  України  № 7  від  16.04.2004 року  «Про  практику  застосування  судами  земельного  законодавства  при  розгляді  цивільних  справ»,  57-60  ЦПК  України,    суд

                                                       В И Р І Ш И В  :

    В  задоволенні    позову  ОСОБА_3   до  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  Путильської  селищної  ради   та  Путильського  райвідділу  Держкомзему   про  визнання  незаконними  і  скасування  рішення  селищної  ради  про  передачу  у  приватну  власність  земельної  ділянки,  визнання  недійсним    договору  дарування  земельної  ділянки,  визнання  недійсними  державних  актів  про  право  приватної  власності  на  землю  -  відмовити.

   На  рішення  може  бути  подана  апеляційна  скарга    до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  Путивльський  районний  суд  протягом  десяти  днів  з  часу  його  проголошення.

             С У Д Д Я                                      Л.Р.МАКОВІЙЧУК