Справа  №  2-131/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       28 квітня 2010р.  Путильський  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                                       головуючого  судді         Маковійчук Л.Р.

                                       при  секретарі                 Явніцкій  І.І.,

       розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  смт.  Путила   справу  за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору тимчасового найму житла та усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В  :

       Позивачка   ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3П, та ОСОБА_2 про розірвання договору тимчасового найму житла та усунення перешкод у здійсненні права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що вона проживає на хуторі Верхня Яловичора с.Шепіт Путильського району Чернівецької області і у власності має два житлові будинки, розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Останні 15 років вона проживає сама і за станом здоров»я змушена була тимчасово проживати у дочки у с. Грозинці Хотинського району. Однак коли дочка зібралась на заробітки за кордон, то вона умовила  її  внука ОСОБА_2, щоб він на 1-2 роки приглянув за нею, проживаючи у будинках у с. Верхній Яловичорі.

         Таким чином, в 2005 році вона дозволила відповідачам проживати в одному з будинків без укладення письмового договору про найм житла і за усною домовленістю відповідачі мали тимчасово проживати до того часу, доки дочка не повернеться з-за кордону. Дочка повернулась в Україну в 2007 році і з того часу вона стала вимагати від відповідачів звільнити її житло.

      Її вимоги про звільнення займаної відповідачами житлової площі пов»язані з тим, що в неї є ще одна молодша дочка,    яка    психічно хвора та потребує постійного догляду, тому вона має намір прийняти на проживання в цей будинок дочку з сином, або продати , щоб купити хворій дочці квартиру, або якесь інше житло.

           З цією метою вона 12 серпня, 25 серпня та 12 листопада 2009 року, як власник будинку,    письмово попередила відповідачів про наступне розірвання договору про найм житла за 3 місяці, одночасно запропонувала їм укласти з нею договір купівлі - продажу  будинку, в якому дозволила їм тимчасово проживати у встановленому порядку. Однак до цього часу відповідачі житла не звільнили і наміру укласти договору купівлі – продажу будинку не виявили.

   Позивачка  просить  суд  винести  рішення,  яким    вважати  договір  найму  житлового  приміщення,  укладеного  в  усній  формі  на  невизначений  строк  між  нею  та  внуком  і  його  сім»єю,  розірваним  а також  зобов»язати   відповідачів  не  створювати  перешкод  у  здійсненні  права  користуватися  її  власністю  та  виселити   відповідачів   із  її  власного  будинку  АДРЕСА_1,  без  надання  іншого   житлового  приміщенння.

   В  судовому  засіданні   позивачка  та  її  представник  вимоги   підтримали  повністю.

   Відповідач   ОСОБА_2  в  судове  засідання  не  з»явився,  однак   його  дружина   ОСОБА_3   позов  визнала  і  пояснила,  що  з  чоловіком  порадились  і  вирішили  звільнити   будинок,  в  якому   проживають  із  сім»єю,  однак  просить  відстрочити  виселення,  поки   не  зроблять  ремонт  у  старому    будинку,  щоб  вселитись  туди   з  сім»єю.  Чоловік  саме  поїхав  на  заробітки,  щоб  заробити  грошей  для  ремонту,  і  як  тільки  з»явиться  можливість,  вони    переїдуть  з  будинку  позивачки.

    Заслухавши  сторони,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  прийшов  до  висновку,  що  позов  підлягає  задоволенню.     Встановлено,  що     ОСОБА_1  являється  власником  житлових  будинків,  які  належать  їй  на  праві  приватної власності,  розташованих  в  АДРЕСА_1  та  АДРЕСА_2.

    Як  встановлено  в  судовому  засіданні,  відповідачі  проживають  у  АДРЕСА_1.

  Відповідно  до  вимог  ст.  321  ЦК  України,  право  власності  є  непорушним.  Ніхто  не  може  бути  протиправно  позбавлений  цього  права  чи  обмежений  у  його  здійсненні.

  На  підставі  вищенаведеного,  керуючись  ст. ст.   317,  319,  321  ЦК  України,  57060  ЦПК  України,  суд

                                                       В И Р І Ш И В  :

   Позов  задовольнити.   Усний  договір  найму  жилого  приміщення,  укладений  між   ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  і  ОСОБА_3,  вважати  розірваним.

    Зобов»язати  ОСОБА_2  та  ОСОБА_3  не  чинити  перешкод  у  користуванні   ОСОБА_1   житловим  будинком,  розташованим  у  АДРЕСА_1,  та  виселити  їх   з  цього  будинку  без   надання  іншого  житлового  приміщення.

   Рішення  може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги,  або  в  порядку  ч.4  ст.  295  ЦПК  України.

                         С У Д Д Я                                        Л.Р.МАКОВІЙЧУК