Судове рішення #10601730

                                    Справа №  2-3057/2010 р.

                                                         

                                ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ                

                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

        головуючого-судді Васильків О.В.

        при секретарі – Дикун В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутої грошової суми, суд,  -

                                                          встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 9583 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень, моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, а також судові витрати. При цьому позивач посилається на те, що в 2008 році він позичив відповідачу 1200 доларів США на придбання автомобілю, строком на один місяць до 1 листопада 2008 року, що на той час відповідно до курсу валют Нацбанку України складало 6000 гривень, про що відповідачем було складено розписку. Однак відповідач досі не повернув борг, у зв’язку з чим, позивач змушений звернутись до суду.  

 В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, належним чином повідомлявся у відповідності зі ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.  

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд проводить розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, постановляє заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечував.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 24 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ОСОБА_2 1200 доларів США, що по курсу НБУ на той період складало 6000 гривень, а відповідач зобов’язався повернути борг у повному обсязі до 1 листопада 2008 року, що підтверджується відповідною розпискою, складеною відповідачем /а.с.9/. Однак представник позивача стверджує, що через місяць відповідач не повернув позивачу борг.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочки, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.  

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.

Як вбачається зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кошти в строк і в порядку, які встановлені договором.

На теперішній час за курсом НБУ 1200 доларів США складають 9583 гривень, що підтверджується довідкою курсу Національного банку України станом на 10.12.2009 року /а.с.5-6/.

Крім того, позивачем підтверджено понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 2500 гривень, що вбачається з договору на надання юридичної допомоги /а.с.7/.

Що ж стосується позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, суд вважає їх недоведеними та необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження цих вимог. Крім того, згідно ст.23 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

 За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.  

Судові витрати та витрати на правову допомогу відповідно до ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.  10, 60, 79, 84, 88, 158, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України ,  ст.ст. 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України,  суд, -

вирішив:

 Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 9583 ( дев*ять тисяч п*ятсот вісімдесят три) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2500 гривень та судові витрати: держмито в сумі 171,00 гривень, витрати на ІТЗ в сумі 120,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

           Суддя:                     О.Васильків

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація