Справа № 2-6238 /2010

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2010 року                                                                                                 м. Одеса

Київський районний суд міста Одеси в складі

Головуючого -  судді Непоради М.П.

при секретарі  -           Яіцької А.І.,                          

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя й поділ майна подружжя -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду, вказавши, що перебуває у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, який зареєстрований 17 липня 1999 року відділом РАГС Київського районного управління юстиції міста Одеси, про що зроблено відповідний запис за № 377.

До реєстрації шлюбу він проживав з нею однією сім’єю протягом десяти років, вів спільне господарство, й ними набута земельна ділянка, площею 0,0631 гектаров, яка розташована в АДРЕСА_1, а також жилий будинок за тою ж адресою.

Позивач просить визнати зазначені земельну ділянку, площею 0,0631гектарів, та жилий будинок за тою ж адресою спільною власністю подружжя, а за ним визнати права приватної власності на ? частину всього нерухомого майна.

В попередньому судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаюсь на зазначені в позові обставини.

Відповідачка позов не визнала й пояснила, що до реєстрації шлюбу проживала з позивачем роздільно, а їхні стосунки носили епізодичних характер, оскільки позивач за умовами роботи більшу частину року перебував у службових відрядженнях.

Відповідачка заявила, що спірний жилий АДРЕСА_1, отриманий нею від ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором дарування і є роздільною з чоловіком власністю. Її право власності на земельну ділянку, на який розташований спірний будинок, виникло в порядку приватизації землі на підставі п.«в» ч.1 ст. 81 ЗК України, тому земельна ділянка також є роздільною з чоловіком власністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін і вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає відхиленню з таких підстав.

Сторони визнають, що шлюб між ними зареєстрований 17 липня 1999 року відділом РАГС Київського районного управління юстиції міста Одеси. Крім визнання сторонами даного факту, він підтверджується наданою копією свідоцтва по шлюб.

Із наданої копії договору дарування від 14 серпня 1998 року, який посвідчений у нотаріальному порядку й зареєстрований в Одеському МБТІ і РОН 19 серпня 1998 року за № 23472 стр.191 кн.228, - убачається, що жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, отриманий відповідачкою в дар до укладання шлюбу між сторонами.

Відповідно до вимог ст.64 СК України встановлено право подружжя укладати будь-які не заборонені законом договори між собою. Договір на відчуження частки у спільному майні одним з подружжя на користь другого може бути укладено без виділу цієї частки.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.57 СК України отриманий в дар до реєстрації шлюбу жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, -  є роздільною із позивачем приватною власністю відповідачки, -  і не підлягає поділу між сторонами.     Аналогічні положення містилися і у ст. 24 КОБС УРСР, який діяв на час укладання договору дарування.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю, або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на який вони розміщені без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором.

Відповідачка, на підтвердження свого права власності 2 грудня 2004 року отримала Державний акт право власності на спірну земельну ділянку, в порядку п.«в» ч.1 ст. 81 і ст.126 ЗК України.

Таким чином, суд доходить до висновку, що земельна ділянка, площею 0,0631гектарів, яка розташована в АДРЕСА_1, також знаходиться у роздільній із позивачем приватній власності відповідачки й не підлягає поділу за даним позовом.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.3-8, 10-14, 208, 209 212-216, 218, 223 ЦПК України, ст. 57, 64  СК України, ст. 377 ЦК України,  суд  -

ВИРІШИВ:

    У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя й поділ майна подружжя - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом    

.

    Суддя                                                                                        М.П. Непорада