АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа № 11-1319/2010 р.

Категорія ст. 121 ч. 1

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя  Мітрохіна А.А.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     17 серпня 2010 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

            головуючого – судді Кузьменко В.М.

            суддів: Бровченко Л.В., Сенченка І.М.

        за участю прокурора Заворотньої О.В.

        засудженого ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня  2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше судимий:

23.03.1990 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ст..ст. 141 ч. 2, 86 ч. 2, 142 ч. 2, 42  КК України 1960 року на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 11 грудня 1996 року за відбуттям покарання;

11.02.2000 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ст. 2296 ч. 1  КК України 1960 року на 1 рік позбавлення волі;

02.06.2006 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст..ст. 115, ч. 2, 185 ч. 3, 309 ч. 1, 70 ч. 1 КК України на 4 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки на підставі ст.. 75 КК України;

засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на  5 років позбавлення волі.

    На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська  від 2 лютого 2006 року і остаточно до відбуття призначено 6 років позбавлення волі.

    ОСОБА_1 засуджено за те, що 20.09.2007 року близько 10 години знаходячись в буд. АДРЕСА_1 під час взаємної сварки заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тяжкі  тілесні ушкодження.

    В апеляціях засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо нього, оскільки вважає себе незаконно засудженим, посилаючись на те, що потерпілий перший напав на нього з сокирою, а він захищаючись, почав відбирати у нього сокиру і під час такої боротьби потерпілий впав і вдарився потилицею.  Окрім того посилається на те, що під час судового процесу не були застосовані технічні засоби і він не мав змоги повністю ознайомитися з матеріалами справи і протоколом судового засідання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свої апеляції, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції  засудженого не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, а саме:

на показаннях потерпілого ОСОБА_3 про те, що засуджений в його домі проживав з червня 2007 року, 20.09.2007 року близько 10 год. між ними виникла сварка через те, що останній не оплачував комунальні послуги, він запропонував засудженому знайти інше місце для проживання. Під час сварки він сидів у креслі перед телевізором і засуджений після його слів схватив магнітофон і наніс ним йому удар по голові. Від цього удару він упав на підлогу і втратив свідомість, а коли прийшов до пам’яті, то побачив, що лежить на ліжку зі зв’язаними руками, а рядом з ним сидів ОСОБА_1, який держав в руках сокиру. Він намагався піднятися, але ОСОБА_1 став йому обухом сокири наносити удари в різні частині тіла і таким чином наніс не менше 10 ударів. Свої показання потерпілий підтвердив на очній ставці з засудженим і при відтворенні обстановки і обставин події;

на показаннях свідка ОСОБА_2 про те, що до нього приходив ОСОБА_1 і розповідав про побиття ним ОСОБА_3 сокирою під час сварки. Він пішов до будинку ОСОБА_3 і через вікно поспілкувався з ним. ОСОБА_3 виглядав  хворобливо і також підтвердив про побиття його ОСОБА_1 сокирою;

на показаннях свідка ОСОБА_4, який допитував вказаних осіб і вони підтвердили вище вказані обставини;

висновках судово-медичних експертиз про те, що потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння і вказані тілесні ушкодження були заподіяні при обставинах вказаних потерпілим і не могли бути заподіяні при обставинах вказаних засудженим при відтворенні обстановки і обставин події.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував  за ст. 121 ч. 1 КК України.

Доводи засудженого про заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень в процесі захисту від дій останнього безпідставні і спростовуються вищевказаними і приведеними у вироку доказами.

Призначаючи  ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Суд також обгрунтованно призначив покарання засудженому за правилами ст.. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин під час іспитового строку.

Безпідставні доводи засудженого про те, що він був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи і протоколом судового засідання, оскільки відповідно до матеріалів справи йому було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчать його розписки (т. 2 а.с. 63-89) і протоколом судового засідання. Після ознайомлення з протоколом судового засідання він надіслав зауваження, які були розглянуті судом (т. 2 а.с. 157-158,  161, 162).

Відповідно до протоколу судового засідання (т. 2 а.с. 27) 7 квітня 2009 року засуджений відмовився від застосування фіксації судового процесу технічними засобами. 2  червня 2009 року в судовому засіданні він звернувся до суду з клопотанням застосувати фіксацію судового процесу технічними засобами. Суд його клопотання задовольнив (т. 2 а.с. 36). Отже доводи засудженого про порушення судом цих вимог закону також безпідставні.

Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б потягли за собою безумовне скасування вироку, або які б вплинули на висновок суду не встановлено.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.    

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляції засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2009 року щодо останнього – без зміни.

    Судді: