ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року

судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

            Головуючого –  Москальця П.П.

За участі – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2010 року, якою ,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватний підприємець, проживає у АДРЕСА_1

-   Піддано  стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП, з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 21.04.2010р. о 00 год.02 хвил. у м. Дніпропетровську по вул. Набережній Леніна, керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, в’яла мова), при цьому на вимогу працівника міліції,  в присутності двох свідків,відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для встановлення стану сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил  дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі порушує питання про скасування постанови суду.

В судовому засіданні апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги, категорично заперечуючи проти керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив свої пояснення надані власноручно 21.04.2010р. (а.с.4)та вказав на те, що від водія ОСОБА_1 було чути запах алкоголю.

Також в судове засідання з’явився свідок ОСОБА_3, який заперечив проти наданих раніше своїх пояснень (а.с.5) та зазначив, що хоча власноручно і вказував на наявність у водія ОСОБА_1 21.04.2010р.  запаху спиртного - на даний момент він зазначає, що від водія ОСОБА_1 – запаху алкоголю чути не було.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, про відсутність підстав  для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за  ч.1 ст. 130КУпАП.

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував явно зневажливе ставлення порушника до встановленого порядку керування транспортними засобами, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку, особу порушника, відповідно до ст.ст.30,33, 130 КУпАП, та наклав стягнення.

Пояснення свідка ОСОБА_3, надані в судовому засіданні апеляційного суду – є неприйнятними, оскільки зазначений свідок в судове засідання не надав документів, які б підтверджували його особу.

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, доказів зворотного – не наведено. Постанова винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст.ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення , а постанову  судді  Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2010 року, в справі про  накладення стягнення за  ч.1 ст. 130КУпАП – без змін.

 Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області                                              П.П.Москалець

копія постанови згідно з оригіналом

постанова набрала законної сили 13.08.2010 р.

суддя апеляційного суду    Дніпропетровської області  

                                П.П.Москалець