ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2010 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Москальця П.П.,
за участі особи, яка подала скаргу – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2010 року, якою на:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм Союз «Світло», мешкає за адресою: АДРЕСА_1
накладено стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три місяці,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що будучи особою, яка протягом року повторно скоїла правопорушення, передбачене ст. 121 КУпАП, 04 травня 2010 року о 13 годині 40 хвилин, рухаючись в м. Кобеляки по вул. Дніпропетровській, керував транспортним засобом «ГАЗ 24», державний номерний знак НОМЕР_1, який не перереєстрований у встановленому порядку з моменту зміни місця проживання власника транспортного засобу, та на якому стоянкова гальмова система, при відключеному від трансмісії двигуні, не забезпечує нерухомий стан автомобіля, чим порушив вимоги п.п. 30.1, 31.4.1 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про зміну постанови суду зі стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1, який просив змінити постанову суду та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене особою за ч. 3 ст. 121 КУпАП, так як правопорушник протягом року вдруге вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Допущене порушення порядку користування наданим спеціальним правом є грубим та вчиненим вдруге на протязі року, тож суддя, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку й особу порушника, відповідно до ст. ст. 30, 33, 121 КУпАП наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи, а також запобігання новим проступкам.
Таким чином встановлено, й це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, так як повністю спростовані висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно та обґрунтовано, а тому зміні чи скасуванню, не підлягає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на три місяці – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Москалець