ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    16 серпня 2010 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого :                         Москальця П.П.

   при участі адвоката:                                                ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року, якою на:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого; який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

накладено стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на п’ять років, з оплатним вилученням транспортного засобу «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИЛА:

    ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що будучі особою, яка двічі протягом року притягалась до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст.. 130 КУпАП о  22 годині 30 хвилин, рухаючись по вул.. Леніногорській в м. Дніпропетровську, керував транспортним засобом – «ВАЗ  217030», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп’яніння, і на вимогу працівника ДАІ, в присутності двох свідків відмовився пройти відповідний огляд на стан сп’яніння, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує  питання про скасування постанови судді в частині оплатного вилучення транспортного засобу.

    Суд апеляційної інстанції, заслухавши адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати постанову суду в частині оплатного вилучення транспортного засобу, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для їх задоволення відсутні, виходячи з наступного.

За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене особою за ч. 3 ст. 130 КУпАП, так як правопорушник протягом року втретє вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Жодних належних і допустимих  доказів, що давали б підстави для обґрунтованих сумнівів у поясненнях свідків  та уповноваженого працівника міліції, апеляційному суду – не надано.  

Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував явно зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку, особу порушника, відповідно до ст.ст. 30, 33, 130 КУпАП, та наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є справедливим, будучі достатнім і необхідним для виховання особи, а також запобіганню новим проступкам.  

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.  

Керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

    Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_2 стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на п’ять  років з оплатним вилучення  транспортного засобу – «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1  – залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                  П.П. Москалець

ю