ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2010 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого : Москальця П.П.
при участі особи, яка подала скаргу: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2009 року, якою на:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого; який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
накладено стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у доход держави у розмірі 510 гривень (п’ятсот десять).
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 21 серпня 2009 року о 17 годині 51 хвилин, керуючи транспортним засобом – автомобілем «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1, на 45 км а/д Бориспіль – Дніпропетровськ, перевищив встановлену швидкість дорожнього руху 90 км/г., на 51 км/г., рухаючись зі швидкістю 141 км/г, порушив пункт 12.6ґ Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення в його діях.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, та пояснив, що швидкість на приладі «Беркут» не його, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скаргу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 256, 268, 280 КУпАП суддя за розгляду справи розв’язує всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв’язку з чим, докази мають бути оцінені суддею на їх достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст.. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст.. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.
Як вбачається з матеріалів справи є тільки протокол про адміністративне правопорушення серії АІ 033087 від 21.08.2009 року, в якому ОСОБА_1 заперечував проти вчинення правопорушення та відмітив, що рухався зі швидкістю 90 км/г.
В матеріали справи крім протоколу не містять жодних інших доказів винуватості правопорушника.
Висновки суду про порушення ОСОБА_1 п. 12.6ґ Правил дорожнього руху України не підтверджуються безспірними доказами, які б досліджувалися суддею на засіданні, внаслідок чого через особистий не вмотивований достатнім фактичним матеріалом розсуд судді оцінені з порушенням ст.ст. 245, 252 КУпАП.
Таким чином, з урахуванням наведеного, встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, постанова є необґрунтованою, у зв’язку з чим постанова за ст.ст. 7, 294 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 252, 294, 296 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2009 року про накладення адміністративного стягнення скасувати, і провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення – за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнену суму штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень, в разі якщо зазначена сума була сплачена, повернути ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Москалець
ю