Справа № 2-783/10 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

26 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                             САЧЕНКО О.О.

при секретарі                                       БОЖОК Ю.Р.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СИНТЕЗУ ТА ЕКОЛОГІЇ З ДОСЛІДНИМ ЗАВОДОМ «СИНТЕКО» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з квартири, -

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст 10,11,88,209,212,214-215, 218,233 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СИНТЕЗУ ТА ЕКОЛОГІЇ З ДОСЛІДНИМ ЗАВОДОМ «СИНТЕКО» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з квартири - відмовити.

З  повним  текстом   рішення  сторони  можуть  бути  ознайомлені  30.07.2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через районний суд.

СУДДЯ                                 САЧЕНКО О.О.

Справа № 2-783/10 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И

26 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

 головуючого судді                                 САЧЕНКО О.О.

 при секретарі                                           БОЖОК Ю.Р.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СИНТЕЗУ ТА ЕКОЛОГІЇ З ДОСЛІДНИМ ЗАВОДОМ «СИНТЕКО» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з квартири, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з квартири.

У судове засідання з’явився представник позивача ОСОБА_3, уповноважений за довіреністю від 04.12.2009 року, який позов підтримав, та пояснив, що позивачем було набуте право власності на АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 07.10.1999 року. Намагаючись реалізувати своє право на користування вищезазначеною квартирою позивач виявив, що квартиру незаконно та безпідставно займає відповідачка, яка перешкоджає позивачу у доступі до квартири. Вважає, що відповідачка незаконно чинить перешкоди позивачу в користуванні майном, яким товариство володіє на законних підставах, а тому перешкоди в користуванні майном повинні бути усунуті. Своїми діями відповідачка створює перешкоди ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, чим порушує права останнього. Просив позов задовольнити та виселити відповідачку із спірної квартири.

У судове засідання з’явився представник відповідача ОСОБА_4, уповноважений за довіреністю від 12.07.2010 року, реєстровий номер 2048, який проти позову заперечив, та пояснив, що з 1990 року ОСОБА_2 з сім’єю проживає в АДРЕСА_1. Даний будинок визначався як гуртожиток. В 1998 році Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією їй було видано ордер на жиле приміщення на право зайняття жилого приміщення площею, яке складалося з трьох кімнат в ізольованій квартирі за адресою АДРЕСА_1. 30.07.1998 року було отримано свідоцтво про право власності на житло. У квітні 2000 року відповідачці ОСОБА_2 було видано ордер на кВ № 2, як приєднання до вже зайнятої жилої площі кВ № 1, проти чого не заперечувало  ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО», оскільки саме за клопотанням голови правління позивача було зроблено дане приєднання.  Дана квартира до жовтня 2000 року належала ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які згідно договору дарування квартири від 07.10.1999 року подарували її позивачу. Позивач до 2008 року не вважав своє право порушеним. Та жодним заходів щодо оскарження неправомірних дій ОСОБА_2 не вчиняв. Крім того 20.06.2002 року КМР було прийнято рішення № 40/40 про передачу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у приватну власність по ? земельної ділянки 0.0816 га розташовану в м. Києві по АДРЕСА_1 про що було видано відповідний державний акт на право приватної власності на землю від 14.01.2003 року, що підтверджує законність володіння відповідачем будинком. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не доведений та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, «МОМЕНТ НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ»  «Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. …. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації , право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації».

Згідно реєстраційного напису на право встановлювальному документі квартира № 2 по АДРЕСА_1 зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна на праві власності за ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» № 8791 17.01.2008 року (а.с.4)

Позивач стверджує , що гр. ОСОБА_2 незаконно та безпідставно займає квартиру № 2 по вул.  ВАТ «КНДІ «СИНТЕКО» та перешкоджає ВАТ «КНДІ «СИНТЕКО» у доступі до квартири, у зв’язку з чим 24.01.2008 року в Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшла заява гр. ОСОБА_9 про те, що 24.01.2008 року об 11 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 кв.2 гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, самоуправно не впускає в квартиру, яка належить ВАТ «КНДІ «СИНТЕКО» на підставі угоди про дарування. При опитуванні повідомив, що він неодноразово приходив за вказаною адресою та представляв гр. ОСОБА_2 документи, але його до квартири не впускають. Останній раз він приходив 24.01.2008 року. після цього вирішив звернутись до ОВС за допомогою у вселенні до вказаної квартири. В ході відпрацювання матеріалу було опитано гр. ОСОБА_2, яка категорично заперечила свою вину. Вказала, що має намір захищати свої права в суді. У зв’язку з тим, що склад злочину відсутній, в порушенні кримінальної справи було відмовлено, що підтверджується постановою від 29.01.2008 року (а.с.10), однак дане твердження спростовується  клопотанням від 14.03.2000 року № 655 голови правління Бікмуліна Ф.Х. та голови профкому Олефіренко Т.Л. до Голови Подільської районної державної адміністрації м. Києва про те, що по АДРЕСА_1 звільнилась одна кімната 21,2 кв м, і керівництво не заперечує проти передачі вільної кімнати сімї ОСОБА_2, листа Голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про не заперечення проти переобладнання власними силами двоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в одну квартиру , на що 07.04.2000 року Подільською РДА в м. Києві було видано ордер № 1095 сер. Б на право зайняття приміщення жилою площею 21.2 кв.м. з зазначенням, що це є приєднання до двох кімнат площею 25 кв.м., які займає сім’я згідно Ордеру від 24 квітня 1998 року № 08451, листом Генерального директора Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району» від 04.03.2010 року № 04-238-Д, згідно інвентаризації поверхового плану БТІ від 02.02.2007 року житловий будинок по АДРЕСА_1 складається з однієї квартири № 1 загальною площею 108,7 кв м, житловою площею 46,2 кв м. Квартира № 2 відсутня згідно плану БТІ. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 приватизована на ОСОБА_2 та ОСОБА_7.(а.с.54,106,107)

Позивач ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» стверджує , що відповідачка ОСОБА_2 створює перешкоди щодо володіння, користування та розпорядження майном квартирою № 2 по АДРЕСА_1 в м. Києві, посилаючись на те, що 07.10.1999 року між ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ВАТ «КНДІСЕДЗ» «СИНТЕКО» був укладений договір дарування квартири № 2 по АДРЕСА_1, загальною площею 38.70 кв.м., що складається з двох кімнат, жилою площею 20.70 кв.м. (а.с.4), реєстровий номер № 1081. АДРЕСА_1 складається з двох квартир. Відповідно до ордеру на жиле приміщення № 08451 від 24.04.98р, виданого Подільською РДА в м. Києві, відповідачка має право на зайняття жилого приміщення квартири № 1 по АДРЕСА_1 в м. Києві.(а.с.7) Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 30.07.1998 року на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_7А.(а.с.8)  

 Згідно довідки Ф3 № 112 від 24.01.2008 року (а.с.6) в кв.1 по АДРЕСА_1 в м. Києві зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно довідки Ф3 № 121 від 25.01.2008 року (а.с.5) в кв.2 по АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Судом встановлено, що Ордером № 08451 сер. Б (а.с.62), виданого на підставі Розпорядження Подільської РДА від 21.04.1998 року № 388 (а.с.90-93), підтверджується, що ОСОБА_2 з сім’єю, яка складається з двох осіб, отримала право на зайняття жилого приміщення жилою площею 24.7 кв.м., яке складається з трьох кімнат в ізольованій квартирі, за адресою в м. Києві по АДРЕСА_1 в кв. № 1. Свідоцтвом про право власності на житло від 30.07.1998 року (а.с.8) підтверджується, що кв. № 1 по АДРЕСА_1 в м. Києві належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в рівних долях, а загальна площа зазначеної квартири становить 63.1 кв.м. Та Розпорядження Подільської РДА від 07.04.2000 року № 351 (а.с.99-96), підтверджується, що ОСОБА_2 з сім’єю, яка складається з трьох осіб, надано додатково до приватизованої площі кімнату 21,2 кв м по АДРЕСА_1 в м. Києві на підставі спільного рішення адміністрації профкому  від 29.02.2000 року Протокол № 58(а.с.108).

Відповідно до ст. 21 ЗК України, професійні спілки, інші громадські організації, трудові колективи відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР та до статутів (положень) громадських організацій, а також громадяни беруть участь в управлінні державним і громадським житловим фондом та в забезпеченні його схоронності. За рішенням трудових колективів підприємств та організацій у колективних договорах можуть передбачатися для робітників і службовців, які мають право на першочергове одержання жилих приміщень…

Статтею 23 ЖК України, державні органи, підприємства, установи та організації, а також службові особи зобов’язані всемірно враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян при здійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронності житлового фонду.

Згідно Витягу з протоколу засідання профкому спільно з адміністрацією ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО»  № 56 від 23.12.1999 року (а.с.116) 23.12.1999 року на засіданні профкому спільно з адміністрацією ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» було постановлено, наступне розібрати веранду, прибудовану до АДРЕСА_1 в 1974 році, враховуючи її аварійний стан; провести роботи по обеззараженню стін від грибка, який вразив зовнішні і внутрішні стінки кв. 2 в зазначеному будинку; провести перепланування та перебудову будинку 2-а/9 , аби запобігти розповсюдженню грибкового враження будівлі; в зв’язку з відсутністю коштів в ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» на проведення указаних вище робіт дозволити провести необхідні роботи згідно акту обстеження завозу Куренівської площадки ОСОБА_2 за власні кошти, з подальшим заселенням вільною площі сім’єю ОСОБА_2

Відповідно до рішення Подільської районної Ради м. Києві № 105 від 08.06.2000 року до ЗУ «Про передачу об’єктів державної та комунальної власності» житловий будинок по АДРЕСА_1, що належав ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» було передано до комунальної власності Подільського району м. Києва.(а.с.25,26)

До компетенції Подільської державної адміністрації в м. Києва відноситься видача ордерів на жиле приміщення, відповідно до ст. 15 ЖК УРСР.

Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно ч. 1 статті 9 ЖК України, встановлює, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Згідно ст. 58 ЖК України, єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер.

Ордером № 1095 сер. Б, виданого на підставі Розпорядження Подільської РДА від 07.04.2000 року № 351 (а.с.7), підтверджується, що ОСОБА_2 з сім’єю, яка складається з трьох осіб отримала право додатково до приватизованої житлової площі на зайняття жилого приміщення жилою площею 21.2 кв.м., яке складається з 1 кімнати в комунальній квартирі за адресою в м. Києві по АДРЕСА_1 в кв. № 1.

На виконання доручення КМР від 02.06.2000 року № ЛШ/225-1398 (а.с.113) в ГУМА розглянуто клопотання гр. ОСОБА_2 з проханям про наданян висновку щодо можливості відведення земельної ділянки для експлуатації жилого будинку по АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва, яке було задоволено, що підтверджується висновком щодо умов використання замельної ділянки та наявності містобудівних обмежень та обяжено для відведення земельної ділянки.

Головами правління та профкому ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» 20.07.2002 року було направлено лист (а.с.114) голові КМР, в якому повідомили, що правлінням та профкомом ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» дано згоду на приватизацію землі біля будинків для обслуговування господарських будівель. В даний час зрублені відповідні топографічні роботи, встановлені та узгоджені межі земельних ділянок в натурі, зроблено технічні звіти кожному з володірів будинків, тобто проведена значна робота по підготовці по приватизації землі власниками. На цій підставі подальше користування їхнім інститутом вищевказаної земельної ділянки по вул. Осиповського, 2-а недоцільне, у зв’язку з чим, просили припинити право ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» на користування землею в частині земельної ділянки, яка знаходиться за межами інституту і передати це право мешканцям, які проживають АДРЕСА_1

На підставі зазначеного голова правління ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО » листом від 29.01.2002 року (а.с.109) до Київського міського управліня земельних ресурсів повідомив, що не заперечує проти вилучення частини земельної ділянки площею 830 кв.м., що належить ВАТ «КНДІСЕДЗ «СИНТЕКО» у приватну власність для експлуатації індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві гр. ОСОБА_2  

Актами на право приватної власності на землю сер. І-КВ № 122440 від 08.01.2003 року (а.с.106), та сер. І-КВ № 122441 від 14.01.2003 року (а.с.107), підтверджується належність на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_7 по ? земельної ділянки площею 0.0816 га, яку передано для експлуатації і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, актові записи № 85-2-01673, № 85-2-01661

Відповідно до ст. 40 ЗК УРСР, якої громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Відповідно до вимог сто 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків встановлених  ст.  61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі,  виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, позивач в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду жодних доказів, які б свідчили про вину відповідача в порушенні права позивача на володіння, користування та розпорядження майном квартирою № 2 по АДРЕСА_1 в м. Києві та підстав для виселення ОСОБА_2 з вказаного приміщення . Відсутні посилання на підстави звільнення від доказування визначені у ст. 61 ЦПК України.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не доведені і не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст. 334 ЦК України, ст. 9,58 ЖК України, ст. 47 Конституції України, суд –

В И Р І Ш И В :  

У задоволенні позову ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СИНТЕЗУ ТА ЕКОЛОГІЇ З ДОСЛІДНИМ ЗАВОДОМ «СИНТЕКО» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення з квартири - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення  рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через районний суд.

СУДДЯ                                             САЧЕНКО О.О.