Справа 2-  3169

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16  серпня 2010 року                             Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                                              головуючого-судді      Палінчака О.М.

                                                              при секретарі               Москалюк Л.А.

                                                              з участю позивача       ОСОБА_1

розглянувши  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про визнання недійсним договору та виселення,

встановив:

В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2, ОСОБА_3  про визнання договору найму житлового приміщення – кімнат №№ 17.2 та 12.3 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 від 31 січня 2010 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним, а також просить виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.  На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що  він разом із ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2005 року  встановлено порядок користування  квартрою АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_2,  ОСОБА_1. та ОСОБА_5 користуються кімнатами площею 17.2 кв.м. та 8.3 кв.м., а ОСОБА_1 – користуватиметься кімнатою площею 12.3 кв.м. Коридор, кухню, ванну кімнату, туалет та кладовку залишено в спільному користуванні.  31 січня 2009 року між ОСОБА_2  та ОСОБА_3 укладено спірний договір найму, чим порушено права позивача, оскільки укладено його без дозволу ОСОБА_1, крім того ОСОБА_3 створюються  позивачу нестерпні умови для проживання.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що не укладала спірного договору.

Відповідач – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання повідомлявся належним чином.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2005 року  встановлено порядок користування  квартирою АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_2,  ОСОБА_1. та ОСОБА_5 користуються кімнатами площею 17.2 кв.м. та 8.3 кв.м., а ОСОБА_1 – користуватиметься кімнатою площею 12.3 кв.м. Коридор, кухню, ванну

кімнату, туалет та кладовку залишено в спільному користуванні. Дані обставини сторонами не оспорювались.  

31 січня 2010 року, а не 31 січня 2009 року як на те вказує позивач,  між  ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 укладено договір найму житлового приміщення, а саме двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 строком на 6 місяців.

Ці обставини підтверджуються: поясненнями сторін, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2005 року;  договором найму житлового приміщення від 31 січня 2010 року.

Відповідно до  ч. 2 ст. 158 Житлового кодексу Української РСР договір найму жилого приміщення укладається  між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією  у виконавчому комітеті місцевої Ради  народних депутатів  або в органі  управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначити  права і обов’язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Як слідує з копії спірного договору, а також із  довідки  Житлово –експлуатаційного об’єднання  Дільниця №1 від  9 лютого 2010 року №4178   спірний договір найму житлового приміщення від 31 січня 2010 року  не зареєстрований у виконавчому комітеті   місцевої Ради  народних депутатів  або в органі  управління, тобто він не є укладеним, а отже відсутні підстави для визнання його недійсним.

В частині ж що стосується  виселення ОСОБА_3  з квартири АДРЕСА_1  позивачем не надано доказів тому, що ОСОБА_3 дійсно проживає за вищезазначеною адресою. Суд критично ставиться  до договору  про надання послуг  №13249 від 6 травня 2010 року (а.с. 13) та квитанції №537 від 6 травня 2010 року до нього, оскільки з даних документів однозначно не слідує, що ОСОБА_3 проживає  в квартирі АДРЕСА_1, а тому в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ч. 2 ст. 158 Житлового кодексу Української РСР, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про визнання недійсним договору та виселення  – відмовити.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Хмельницької області.

Суддя:                                                                             О.М. Палінчак