Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 5869/10 Головуючий у 1 інстанції: Каракай Н.Д.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» серпня 2010 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В.
Суддів: Дашковської А.В.
Стрелець Л.Г.
При секретарі: Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 14 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення пенсії як дитині війни.
В позовній заяві зазначала, вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яке в повному обсязі їй не виплачувалось. Посилаючись на вказані обставини просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її прав, зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 01.01.2006 до чинного часу з урахуванням підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язавши сплатити недоплачену суму за строк з 01.01.2006 року до чинного часу з урахуванням індексу інфляції та зобов’язати відповідача виплачувати їй пенсію у подальшому з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 14 січня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 30.10.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з 01.01.2010 року по 14.01.2010 рік в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційний скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові Управління пенсійного фонду посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
З урахуванням наведених обставин, постанова суду першої інстанції в частині задоволення вимог за 2008 та 2009 роки відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.
Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.
Допустимих доказів про порушення пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у січні 2010 року остання суду не надала.
В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Зважаючи на те, що станом на 14.01.2010 року (дата постановлення постанови) строк виплати надбавки за січень 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, шляхом виключення із резолютивної частини посилання суду по задоволення позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 14.01.2010 року.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 14 січня 2010 року по цій справі змінити, виключивши з резолютивної частини постанови зазначення про зобов’язання відповідача донарахувати та виплати підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 14.01.2010 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: