АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2375/2010
Категорія 27 Головуючий по 1 інстанції
Казидуб О.Г.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі:: Петренко С.П.
позивача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 Анатолієвича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми неповернутої позики та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення позики та завданої маральної шкоди, посилаючись на те, що між ним та відповідачем в серпні 2008 року було укладено в письмовій формі договір позики, за яким він позичив ОСОБА_5 1000 доларів США, про що він 05.04.2009 року власноручно написав розписку, в якій визначили строк повернення позики до 01 травня 2009 року та встановили штрафні санкції за неповернення позики в зазначений строк – подвоєння суми боргу. Так як ОСОБА_5 в оговорений термін не повернув борг за договором позики, то просив суд стягнути з відповідача на його користь суму неповернутої позики з урахуванням штрафних санкцій в сумі еквівалентній 2000 доларів США, індекс інфляції за прострочення боргу, три відсотка річних та моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму неповернутої позики з урахуванням штрафних санкцій 15940 гривень, суму індексу інфляції 494,14 гривни та три відсотка річних в розмірі 199,25 гривни та судові витрати по справі.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2010 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, та постановити нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як н6а підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми неповернутої позики та штрафних санкцій, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що між сторонами укладено письмовий договір позики, що відповідає чинному законодавству та вимогам ст. 1047 ЦК України. Даний договір позики визнаний ОСОБА_5 та не оспорюється в судовому чи іншому встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суми грошових коштів або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Відповідно до письмового договору ОСОБА_5 отримав в позику від ОСОБА_4 кошти в сумі 1000 доларів США, які зобов’язався повернути до 01 травня 2009 року. Але в зазначений в договорі строк ОСОБА_5 отримані за договором позики кошти не повернув, тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення суми боргу. Також договором передбачено штрафні санкції в вигляді неустойки за несвоєчасне виконання умов договору, що не суперечить вимогам ст. 551 ЦК України та також підлягають стягненню з відповідача. Ст. 625 ЦК України визначена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, що також вірно враховано судом першої інстанції при вирішенні спору по суті.
ОСОБА_5 зазначений договір позики не оспорений шляхом подачі зустрічної позовної заяви, та не наведено і не надано доказів укладення договору позики під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини..
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим правовідносинам та обставинам справи, норми матеріального та процесуального право застосовано правильно.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення. Наведені апелянтом порушення процесуального законодавства при розгляді даної справи не впливають на суть постановленого правильного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування. Копію позовної заяви та доданих до неї документів, ухвалу про відкриття провадження по справі судом першої інстанції у визначені терміни було направлено відповідачу по почті. Доводи апелянта про виконання зобов’язання не обґрунтовані на вимогах ст. 545 ЦК України та заперечуються позивачем.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2010 року, - відхилити, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І. Ювшин