АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3677/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 Чечот А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Карпенко О.В. , Нерушак Л.В.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –
в с т а н о в и л а :
Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, в якому просила суд визнати відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 - 2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп. та зобов'язати відповідача нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначала, що народилась 18.04.1943 року та відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. У відповідності до ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватися щомісячна пенсія з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком. За період 2006-2008 років така пенсія їй не нараховувалася та не виплачувалася. З цих підстав вона вважає дії відповідача неправомірними, просила суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну пенсію, з врахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, за період 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп. та поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року - відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по наступних підставах :
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р.), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України № 2195-ІУ виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. діяв Закону № 2195-ІУ, яким пенсія підвищувалася на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплати у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 р. до 21 травня 2008 р. Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив із того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами вищеназваних законів і здійснювати позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаних законів таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 2191-ІУ державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач не звертався до суду із будь-якими заявами про застосування строку звернення до суду.
Таким чином, суд першої інстанції правильно постановив рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2010 р. відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Д.Храпко