Справа № 2-3721

2010 рік

УХВАЛА

25 лютого 2010 року  

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Салтан Л.В.

при секретарі  -     Небесній О.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Одесі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та  визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину спільного сумісного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину спільного сумісного майна подружжя.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд постановити рішення, яким розірвати шлюб укладений між ним та ОСОБА_3 та визнати квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності,  виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради  від 3 лютого 2005 року - спільним сумісним майном подружжя, а також визначити частки у спільній сумісній власності та визнати за ним право власності на 1/2 спірної квартири.  

В ході попереднього розгляду справи  сторони уклали мирову угоду, за умовами якої:

ОСОБА_1 відмовляється від права власності на 1/2 житлової квартири АДРЕСА_1 на користь малолітнього ОСОБА_2 та  не заперечує проти визнання за ним права власності на   1/2 вказаної квартири.

ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на  його користь витрат по сплаті судового збору в розмірі 850 грн. та витрат на ІТЗ у розмірі 120 грн.

Сторони спільно звертаються до суду з проханням визнати право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 за неповнолітнім сином ОСОБА_2.

Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі її виконання не були і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб.

Суд вважає, що спільна вимога сторін щодо визнання права власності на 1/2 спірної квартири за їх неповнолітнім сином - ОСОБА_2, підлягає задоволенню, оскільки вони діють в інтересах неповнолітньої дитини.

Згідно зі ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Враховуючи, що мирова угода, укладена між сторонами, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд у відповідності до ст. 175, п. 4 ст. 205 ЦПК України ухвалою закриває провадження у справі.  

Керуючись ст. ст. 175, п. 4 ст. 205, 206 ЦПК України, ст. 328 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за умовами якої:

ОСОБА_1 відмовляється від права власності на 1/2 житлової квартири АДРЕСА_1 на користь малолітнього ОСОБА_2 та  не заперечує проти визнання за ним права власності на   1/2 вказаної квартири.

ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на  його користь витрат по сплаті судового збору в розмірі 850 грн. та витрат на ІТЗ у розмірі 120 грн.

Сторони спільно звертаються до суду з проханням визнати право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1 за неповнолітнім сином ОСОБА_2.

Визнати право власності на 1/2 житлової квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину спільного сумісного майна подружжя  – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: