Справа № 2-409/10

                          РІШЕННЯ

                 Іменем             України

13 липня 2010 року                                             Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Моргун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинськоиу районному суді   справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,

                    ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, в котрій зазначено, що відповідно до рішення Яготинського районного суду від 17 грудня 2004 року позивач сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 8 травня 2009 року Яготинським районним судом постановлено рішення про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання його сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше  тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, загальний розмір стягнень по сплаті аліментів на утримання дітей позивача становлять більше ніж 50 % від його доходів, що суперечить нормам чинного законодавства, в зв’язку з чим позивач на підставі ст. 182 СК України, з врахуванням економічної ситуацією в країні та неможливістю покращення матеріального становища, просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на кожну дитину до 1/6 частини всіх видів його доходу.

    В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали вимоги позову, пояснивши, що позивач на даний час не має постійного місця роботи, його дохід від роботи на будівництвах за усними договорами підряду складає приблизно 1500 гривень в місяць. На даний час позивач немає власного житла, належний йому будинок по вул. Інженерна –5 він продав минулого року за суму еквівалентну 14000 доларів США. Проживає він на території домоволодіння колишньої дружини ОСОБА_2 в приміщенні літньої кухні, але сторони припинили подружні стосунки. Він сплачує щомісячно на двох дітей аліменти в середньому розмірі 800 гривень. Решта суми його доходу є меншою за прожитковий мінімум. Враховуючи, що позивач має скрутне становище, просили задовольнити позов.

    Відповідачка ОСОБА_2  в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

    Представник відповідачки ОСОБА_3 позов не визнав, мотивуючи це тим, що позивач в підтвердження своїх доводів не надав докази стосовно дійсного розміру його доходу, крім цього, він отримав значні кошти від продажу будинку, які міг спрямувати на сплату аліментів, а також ОСОБА_1 не оскаржував рішення суду про стягнення з нього аліментів на  користь ОСОБА_2, остання не подавала до ДВС виконавчий лист, та розписка про отримання нею сум аліментів не є переконливим доказом того, що позивач в дійсності їх сплатив.

    Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

    Так, в силу ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

    Статтею 52 “Про Державний бюджет України на 2010 рік” для дитини віком до 6 років з 1 липня 2010 року  встановлений прожитковий мінімум 771 гривня, а для дитини віком від 6 років прожитковий мінімум становить 921 гривня.

    Відповідно 30 % прожиткового мінімуму для дітей зазначеного віку становить 231, 3 грн. та 276, 3 грн.

    Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на 1 місяць з 1 липня 2010 року становить 843 грн.

     Статтею 74 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що якщо боржник не працює, заборгованість по аліментах визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

    З копії рішення Яготинського районного суду від 8 травня 2009 року (а.с.3,4) видно, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, 28 березня 2008 року стягнуто аліменти в розмірі ј частини його доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку. Рішенням також було встановлено, що відповідач сплачує аліменти на дочку ОСОБА_4, 13 липня 2004 року в розмірі ј частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Останній на момент ухвалення рішення не працював, але був особою працездатною, та суд дійшов висновку, що ОСОБА_1  може надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_6 у вказаному розмірі. Рішення від 8 травня 2009 року було постановлено заочно, проте ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про його перегляд, та рішення суду не оскаржувалося.

    З копії розрахунку нарахування та сплати аліментів  на дочку ОСОБА_4 (а.с.21) видно, що аліменти на користь ОСОБА_3 стягувались ВДВС в розмірі ј частини доходу позивача виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, що становила у 2010 році 1774 гривні, а нарахований щомісячний розмір аліментів в період з січня по травень 2010 року становив 443,50 грн.  За п’ять місяців до сплати підлягало 2217,5 грн., а сплачено позивачем 1450 грн.

    З письмової розписки (а.с.20) вбачається, що позивач сплатив за той же період на утримання сина ОСОБА_6 1880 грн.

    Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Яготинського районного суду від 17 грудня 2004 року позивач повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 8 травня 2009 року Яготинським районним судом постановлено рішення про стягнення з позивача  на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання його сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше  тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач на момент ухвалення рішення не працював, але був особою працездатною, та суд дійшов висновку, що ОСОБА_1  може надавати матеріальну допомогу сину ОСОБА_6 у вказаному розмірі. Рішення від 8 травня 2009 року було постановлено заочно, проте ОСОБА_1 не звертався до суду з заявою про його перегляд, та рішення суду не оскаржувалося. Після постановлення рішення будь – які зміни в його сімейному стані не відбулись. В підтвердження своїх доходів позивач не надав будь – яких доказів. Аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей з позивача, як з непрацюючої особи, повинні стягуватись виходячи з розміру середньої заробітної плати для даної місцевості. Аліменти на користь ОСОБА_3 стягувались ВДВС в розмірі ј частини доходу позивача виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, що становила у 2010 році 1774 гривні, а нарахований щомісячний розмір аліментів в період з січня по травень 2010 року становив 443,50 грн.  За п’ять місяців до сплати підлягало 2217,5 грн., а сплачено позивачем 1450 грн., тобто за п’ять місяців щомісячно на утримання дитини припадало 290 грн., що становить суму ненабагато більше ніж суму 30 % прожиткового мінімуму. Виконавчий лист про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_2 до виконання не пред’являвся. З письмової розписки (а.с.20) вбачається, що позивач сплатив за той же період на утримання сина ОСОБА_6 1880 грн. Проте, достовірність даних цієї розписки є сумнівною,  оскільки виконавчий лист до виконання не пред’являвся, та будь - яких інших доказів, що позивач сплачує аліменти у вказаному розмірі, той суду не надав. Суд також не може прийняти до уваги заперечення позивача про погіршення його матеріального становища, оскільки з його слів вбачається, що він нещодавно продав за 14000 доларів США належний йому будинок.

    За таких обставин суд вважає, що для задоволення позову підстав немає.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 209,218,  ЦПК України, ч.1 ст. 192 СК України, ст. 52 “Про Державний бюджет України на 2010 рік” , ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”  суд

                        ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд  протягом 10 днів з дня його  проголошення, заяви  про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                      Литвин Л.І.