УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого – судді Олексієнка М.М.,
суддів: Кашапової Л.М., Снітка С.О,
при секретарі судового
засідання Ганько Ю.І.,
з участю: позивачки ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року ОСОБА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою №АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідачка умисно, змінивши замки на вхідних дверях, фактично позбавила їх права користуватись житлом, яким вони користуються на законних підставах з жовтня 2006 року, тому змушені просити суд вселити їх у спірну квартиру, зобов’язати відповідачку надати ключі від помешкання та не чинити перешкоди в користуванні квартирою.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 18.02.2010 року позовні вимоги задоволено. Вселено ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1. Зобов’язано ОСОБА_7 надати ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ключі від квартири та стягнуто на користь позивачів 51 грн. судового збору, 37 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на необґрунтованість рішення, просить його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує на те, що вона не є належним відповідачем, оскільки не офор-
Справа №22ц-1242/10 Головуючий у суді 1 Інстанції Колупаєв В.В.
Категорія 42 Доповідач суддя Олексієнко М.М.
мила спадщину після смерті ОСОБА_9, яка була власницею квартири. Суд не звернув увагу на те, що вона не чинилаперешкоди позивачам у користуванні квартирою, оскільки вони там не проживали жодного дня та не намагались вселитись. Дані обставини були відомі суду, проте не взяті до уваги. Крім того, суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_9 на спірну квартиру.
Вислухавши доводи осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши справу в межах вимог, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.47 Конституції України, ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Факт проживання позивачів у квартирі АДРЕСА_1 ґрунтується не тільки на поясненнях останніх, а й на письмових доказах, зокрема відомостях, зазначених в паспорті (а.с.8), довідці КВЖРЕП-9 м. Житомира (а.с.17), тому доводи відповідачки про їх не проживання, не відповідає дійсності.
В судовому порядку позивачі не позбавлялись права на спірне житлове приміщення, тому відповідачка неправомірно чинить їм перешкоди у користуванні квартирою.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі на в судовому засіданні, на законність рішення не впливають. Про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка повідомлялась належним чином, про що свідчить участь у справі її представника в особі адвоката і відомості, викладені нею у заяві від 16.02.2010 року (а.с.33).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст. ст.308, 315, 324 ЦПК України колегія суддів,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2010 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : М.М. Олексієнко
Судді: Л.М. Кашапова
С.О. Снітко