Цивільна справа № 2-433/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року                     м. Хотин

        Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:             головуючого судді – Галичанського О.І.                                     секретаря – Пелехатій А.В.                                                                      сторони: позивач – ОСОБА_1

       представник відповідача-Бариська Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хотинської РДА про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2009 роки,

ВСТАНОВИВ:

В поданій до суду позовній заяві  позивач просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Хотинської РДА по відмові в перерахунку та виплаті на його користь недоотриманих сум на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2009 роки та стягнути з вказаного управління недоотримані кошти в сумі 11461, 6 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що має статус постраждалого 2 категорії  внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Хотинського району.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена щорічна матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.

У 2003 році він отримав 26 грн 70 копійок на оздоровлення, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. У 2004 році ним отримано на оздоровлення також 26 гривень 70 копійок. В 2005, 2007, 2008, 2009 роках він отримав по 100 гривень за кожний з перелічених років.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надавши суду письмові заперечення, в яких зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав. Крім того, представник відповідача, обгрунтовуючи своє заперечення  проти позову зазначила, що Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про державний бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України. Тому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

 Судом досліджені письмові докази:

-посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії НОМЕР_1, видане на ім»я ОСОБА_1;

-паспорт НОМЕР_2, виданий на ім»я позивача;

-заява ОСОБА_1 на ім»я начальника УТСЗН Хотинського району щодо перерахунку сум на оздоровлення;

-відповідь на звернення позивача;

-довідка про нарахування і виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення.

З урахуванням пояснень сторін, досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини:

Позивач має статус постраждалого 2 категорії  внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році і перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Хотинського району.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена щорічна матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.

У 2003 році він отримав 26 грн 70 копійок на оздоровлення, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. У 2004 році ним отримано на оздоровлення також 26 гривень 70 копійок. В 2005, 2007, 2008, 2009 роках він отримав по 100 гривень за кожний, з перелічених років.

Вирішуючи даний спір суд керується наступними положеннями законодавства.

Так, частиною 1 ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 року № 39/95-ВР встановлено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіянної життю і здоров»ю особи, строком давності не обмежується. (ч.1 ст. 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 684/97-ВР від 03.12.97)

Крім того, пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня, що передбачено ст. 48 Конституції України, тому право на соціальний захист не може бути обмежено і строк позовної давності на соціальні виплати не поширюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

При вирішенні спору суд виходить із засад пріоритету законів над підзаконними актами і зазначає, що при визначенні розмірів щорічної допомоги на оздоровлення підлягає застосуванню Закон України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1997 року та № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на які посилається відповідач.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України 2003 рік», Закону України «Про Державний бюджет України 2004 рік», Закону України «Про Державний бюджет України 2005 рік» не містять обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48   Закону України  « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недонарахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки підлягають задоволенню.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (п. 30 ст. 71 розділу VІ «Особливі положення») було зупинено на 2007 рік дію ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 розділу VІ «Особливі положення» Закону України«Про державний бюджет України на 2007 рік».

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» (п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») було внесено зміни до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.01.2008 року виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що звузили обсяг прав на соціальний захист ліквідаторів та потерпілих від аварії на ЧАЕС.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене в періоди з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року, а також з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року Закони України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» були чинними і підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення виплат допомог на оздоровлення, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

З дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом також встановлено, що кошти на оздоровлення, нараховані за 2004 рік 26 грн. 70 коп. позивач отримав 13.06.2005 року, нараховані за 2005 рік 100 грн. позивач отримав різними долями 21.12.2005 року 65 грн 86 коп. та 22.03.2006 - 34 грн. 14 коп.; нараховані за 2007 рік 100 грн. позивач отримав 13.07. 2007 року; нараховані за 2008 рік 100 грн. позивач отримав 16.05.2008 року, нараховані 100 грн. за 2009 рік позивач отримав 13.07.2009 року.

Отже, поскільки позивачу допомога на оздоровлення за 2007 рік виплачена 13.07.2007 р., тобто після прийняття рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., яким визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 розділу VІ «Особливі положення» Закону України«Про державний бюджет України на 2007 рік», то управління праці та соціального захисту населення Хотинської РДА, виплачуючи допомогу на оздоровлення в меншому розмірі, ніж встановлено законом порушило права позивача, а тому суд також задовольняє вимоги позивача щодо донарахування та виплати відповідачем недоотриманих ОСОБА_1 коштів на оздоровлення за 2007 рік.

В частині стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2008 рік суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, оскільки допомога за 2008 рік позивачу була виплачена 16.05.2008 р., тобто в період дії Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до визнання його неконституційним, а тому управління праці, виплачуючи допомогу в розмірі 100 гривень, діяло правомірно, на підставі чинного на той момент законодавства і цією виплатою права позивача порушені не були.

В частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2009 рік, суд задовольняє вимоги позивача, оскільки в цей період дія ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинялась і зміни до неї не вносилися.

Для визначення конкретного розміру допомоги, яка підлягає донарахуванню компетентними органами та виплаті за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008, 2009 роки суд виходить з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати  відповідачем допомоги, а саме:

2003 рік з 1 грудня-205 грн.;

2004 рік з вересня по грудень-237 грн;

2005 рік з вересня по грудень-332 грн.;

2006 рік (з 01.01.2006 по 30.06.2006)-350 грн.; (з 01.07.2006 по 30.11.2006)-375 грн.;

2007 рік з 1 липня по 30 серпня-440 грн.;

2008 рік з 1 квітня по 30 серпня-525 грн.;

2009 рік з 1 липня -630 грн.

Також судом враховуються виплачені позивачу кошти за цей період.

Обов»язок по здійсненню перерахунку належних до виплати позивачу грошових сум законом покладено на управління праці та соціального захисту населення Хотинської РДА, у зв»язку з чим суд не може виконувати обов»язки суб»єктів владних повноважень, покладених на них законом. З цих підстав суд не вправі здійснювати перерахунок допомоги на оздоровлення та відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача матеріальної допомоги в певній сумі. Сума коштів, належних до виплати позивачу повинна бути перерахована відповідачем з урахуванням обставин, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

Стаття 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», визначає коло осіб, які звільняються від сплати державного мита. Приймаючи до уваги, що позивач від сплати судових витрат звільнений, то судові витрати компенсуються за рахунок держави.

    На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 48, 58, 152 Конституції України, ч. 1 ст. 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 1,3,10,11,15,57,209,212, 213, 214,215  ЦПК України

ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хотинської РДА про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2003-2005, 2007-2009 роки задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Хотинської районної адміністрації на користь ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1 недоотриману щорічну матеріальну допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2009 роки, врахувавши раніше виплачені суми, зробивши перерахунок щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення позивача у відповідності до розмірів мінімальних заробітних плат у зазначені роки, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку  до Чернівецького апеляційного суду  через Хотинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання його копії.

Суддя:  підпис

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО.

Оригінал даного рішення суду знаходиться в Хотинському районному суді: цивільна справа №2-433/2010 року.  

    Суддя: