С

Справа № 2-2594/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 липня 2010 року                                                                           місто Світловодськ

    Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

    головуючого – судді Кадигроб С.М.

    при секретарі – Черняк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодськ Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодськ Кіровоградської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

Просить зобов’язати відповідача зробити їй перерахунок у відповідності до Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», щомісячної державної соціальної допомоги підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року.

Крім того, зобов’язати відповідача виплатити на її користь, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу – підвищення до пенсії за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року та зобов’язати в подальшому здійснювати їй виплату як дитині війни.

В обґрунтуванні позовних вимог вказала, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем у 2007 році їй така допомога не виплачувалась, а в 2008 та 2009 роках не в повному обсязі. Про порушене право дізналася півтора року назад, через засоби масової інформації.

Позивач в судове засідання не з’явилася. При подачі позову до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Подав до суду заперечення, в яких просив справу розглянути без участі представника відповідача та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтуванні своєї позиції зазначив, що згідно ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у І півріччі, у порядку визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.

Перший етап запроваджувався у 2006 році по ліній управління праці та соціального захисту населення. Дітям війни надавалися соціальні пільги. Другий етап був встановлений в 2007 році, управління Пенсійного фонду дітям війни виплачували надбавку за умови встановлення інвалідності з розрахунку 50% надбавки учасникам війни. Третій етап передбачав у 2008 році виплату підвищення всім дітям війни.

Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми статті 71 та 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Таким чином, норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року. Крім того, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.1   Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_1 отримує пенсію за віком і їй встановлено статус “дитини війни”, тобто вона має право на пільги передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». (а.с.7)

У відповідності до ст.ст.6, 7 вищевказаного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 вищевказаного Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони та інші правові акти, або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Таким чином, суд дійшов висновку,   що з 01 січня по 08 липня 2007 року відповідачем правомірно не виплачувалась допомога, а з 09 липня по 31 грудня 2007 року позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 «Про соціальний захист дітей війни», і тому в цій частині позовні вимоги підлягають   задоволенню.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.6 цього Закону викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачу підвищено пенсію на         10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі    ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28.12.2007 року). З 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008   перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 18.11.2004 року) позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в  м. Світловодську не проводилось.

З вище зазначеного, суд дійшов висновку, що з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року позивачу правомірно Управлінням Пенсійного фонду України в м. Світловодську нараховано підвищення пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на        10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в м.Світловодську належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року до 31 грудня того ж року, згідно вищевказаного законодавства України, і тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

В 2009 році та в 2010 році (на час розгляду справи в суді), ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була обмежена у дії, а тому позовні вимоги за 2009 рік та з 01 січня по 30 червня 2010 року підлягають задоволенню.  

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати їй виплату, як дитині війни у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки судом підлягають розгляду вже порушені права особи, а спори на майбутнє суд не вправі вирішувати.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Оскільки, відповідач звільнений від сплати судового збору, він підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

    Судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14   Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.58., п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, п.п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, рішенням Конституційного суду України під 09 липня 2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.ст.10, 11, 57-64, 88, 208-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

    Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України міста Світловодськ Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а потім з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю вимог.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп.

      Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Світловодськ Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 37 грн.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області                                                                                 С.М. Кадигроб