СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 вересня 2007 року | Справа № 2-26/5257.1-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Голика В.С.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Громов Андрій Вікторович, довіреність № б/н від 17.09.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дари Криму";
представник відповідача, Лахонін Ігор Сергійович, довіреність № б/н від 15.06.07, Державне підприємство "Красноперекопський завод продовольчих товарів";
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Красноперекопський завод продовольчих товарів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 26.07.2007 року у справі № 2-26/5257.1-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Криму" (вул. Фрунзе, 60,Красноперекопськ,96000)
до Державного підприємства "Красноперекопський завод продовольчих товарів" (вул. Фрунзе, 60,Красноперекопськ,96000)
про розірвання договору та стягнення.
ВСТАНОВИВ:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” звернувся до Господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до відповідача –Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” та просить суд розірвати договір № 5 про спільну діяльність від 05.04.2004 року, укладений між Позивачем та Відповідачем і стягнути з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” частку внесених ним грошових коштів в сумі 488770,29 грн., а також стягнути з Відповідача частку внесених Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” матеріальних коштів в натурі, або, при відсутності таких, у грошових коштах в сумі 318266,00 грн.
Крім того, просить стягнути з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” перед працівниками, зайнятими у спільній діяльності, заборгованість з заробітної плати та моральний збиток за затримку заробітної плати в сумі 44526,30 грн., а також стягнути з Відповідача штрафні санкції за зрив договорів з третіми особами в сумі 130872,85 грн. Позивач також просить стягнути з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” неустойку та упущену вигоду, які виникли в результаті зриву договорів з третіми особами, в сумі 64003,00 грн., стягнути з Відповідача за незаконне розірвання договору про спільну діяльність неустойку в сумі 12592,10 грн., штрафні санкції в сумі 21994,66 грн., інфляційні втрати на вкладені Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” кошти в сумі 65080,72 грн.
В обгрунтування заявлених вимог Позивач посилався на те, що Відповідачем були порушені певні умови договору № 5 про спільну діяльність від 05.04.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” та Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів”, у зв'язку з чим склались відповідні суми заборгованості.
У подальшому, позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1155754,83 грн.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.08.2005 року у справі № 2-1/9286-2005 за клопотанням сторін, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, був продовжений строк вирішення даного спору.
04.10.2005 року Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” до Господарського суду Автономної республіки Крим поданий зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”, яким просить суд стягнути з відповідача витрати - прямі збитків у розмірі 55000,00 грн.
В обґрунтування заявленого зустрічного позову Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” посилається на те, що сторонами за договором № 5 від 05.04.2004 року була досягнута згода через складення та підписання двосторонніх актів прийому –передачі виконаних робіт (послуг), через виставлення відповідних рахунків, отримання вимог про оплату, отримання претензій, та на Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” покладався обов'язок відшкодувати реально понесені збитки Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” суми яких, як зазначило Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів”, узгоджені шляхом підписання актів відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”.
Однак, як зазначило Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів”, оплати вказаних актів, рахунків, вимог про оплату, претензій до наступного часу відповідачем не здійснено.
06.10.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” наданий суду відзив на зустрічний позов, відповідно до якого ним визнаються вимоги зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.10.2005 року у справі № 2-1/9286-2005 зустрічну позовну заяву Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” про стягнення 55000,00 грн. прийнято до провадження для спільного розгляду з первинним позовом, привласнивши йому № 2-1/9286-2005.
Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 06-12.12.2005 року у справі № 2-1/9286-2005 позов задоволено частково, договір про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року, укладений між Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” розірвано, стягнуто з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” 807036,29 грн., в іншій частині позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” на користь Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” збитки у розмірі 55000,00 грн., витрати з оплати державного мита - 550,00 грн. та 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
23.01.2006 року у виконання рішення суду від 06-12.12.2005 року у справі № 2-1/9286-2005 видані накази на примусове виконання вказаного рішення суду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року у справі № 2-1/9286-2005 апеляційну скаргу Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” задоволено, рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 06-12.12.2005 року у справі № 2-1/9286-2005 змінено, викладено його у наступній редакції: “У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” в частині стягнення 1155754,83 грн. відмовити. Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” про розірвання договору № 5 про спільну діяльність від 05.04.2005 року припинити. Зустрічний позов Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” на користь Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” збитки у розмірі 55000,00 грн., 550,00 грн. державного мита, а також 118,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу”, скасовані накази Господарського суду Автономної республіки Крим у справі № 2-1/9286-2005. Господарському суду Автономної республіки Крим доручено видати новий наказ.
21.07.2006 року, у виконання Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року по справі № 2-1/9286-2005, виданий наказ Господарського суду Автономної республіки Крим.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2006 року по справі № 2-1/9286-2005 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року повернуто без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.02.2007 року у справі № 2-1/9286-2005 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року та рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 12.12.2005 року скасовано, справу № 2-1/9286-2005 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 20.04.2007 року справу прийнято до провадження судді Проніної О.Л. та призначено до розгляду.
Відповідач за первинним позовом надав суду першої інстанції пояснення по суті спору.
Позивач за первинним позовом надав суду першої інстанції пояснення по справі, відповідно до яких просив суд після встановлення взаємних кредиторських вимог сторін, розірвати договір про спільну діяльність від 05.04.2004 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” та Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів”, стягнути з Відповідача грошових коштів в розмірі 807036,29 грн., стягнути з Державного підприємства “Красноперекоиський завод продтоварів” заборгованість з заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” перед працівниками, задіяними у спільній діяльності, та виплаченої Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” за рішеннями Красноперекопського міськрайонного суду в 2005 році в сумі 44526,30 грн., стягнути з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів”штрафні санкції за зрив договорів з третіми особами, в сумі 130872,85 грн. Крім того, просить стягнути з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” упущену вигоду, яка виникла в результаті зриву договорів з третіми особами, в сумі 64003,00 грн., стягнути з Відповідача, за незаконне розірвання договору про спільну діяльність, неустойку у розмірі 12592,10 грн., штрафні санкції в сумі 21994,66 грн., інфляційні втрати на вкладені Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” кошти в сумі 65080,72 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, в сумі 9648,94 грн.
Вказані пояснення з уточненням позовних вимог були прийняті судом першої інстанції до розгляду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 26.07.2007 року у справі № 2-26/5257.1-2007 первісний позов задоволено частково, розірвано договір про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року, стягнуто з Державного підприємства "Красноперекопський завод продовольчих товарів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Криму" 807036,29 грн., 64000,0 грн., 8710,36 грн. державного мита, 89,68 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в решті частині позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Красноперекопський завод продовольчих товарів" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 19.09.2007 року, у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, у складі колегії було замінено суддів Видашенко Т.С., Борисову Ю.В. на суддів Голика В.С., Дугаренко О.В.
19.09.2007 року до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи щодо спільної діяльності сторін - Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”.
Під час розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Статтею 1132 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Як було встановлено судом першої інстанції, 05.04.2004 року між Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” укладений договір за № 5 про спільну діяльність, відповідно до якого сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання інвестиції та використання виробничих потужностей (без відчуження майна, що належить Сторонам), спільно діяти сфері виробничої та комерційної діяльності для досягнення наступних господарських цілей: отримання прибутку від спільної діяльності, організація спільного виробництва згідно “Програми робіт”, розширення ринку збиту продукції, яка виробляється сторонами в рамках даного договору, забезпечення матеріально - технічного постачання виробничих потреб сторін, розвиток соціальної сфери сторін, освоєння виробництва нових видів продукції.
Згідно до Розділу 2 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” за даним договором зобов'язано: внести достатню кількість коштів, які необхідні для забезпечення сировиною, енергоресурсами та допоміжними матеріалами спільного виробництва, здійснювати оплату вартості реконструкції та ремонту виробничого обладнання, будівель та споруд, які використовуються для організації спільного виробництва, надати у спільне користування обладнання, технології та ноу - хау для спільного виробництва нових видів продукції, згідно проектів, затверджених сторонами в процесі спільної діяльності, своєчасно та якісно здійснювати переробку поставленої сировини, забезпечити служби сторони, уповноваженої вести спільну діяльність, засобами зв'язку, оргтехнікою та іншими необхідними для ведення спільної діяльності у повному обсязі, вести фінансування виконання даного договору згідно “Програми робіт”, вести облік витрат виробництва, здійснювати матеріально - технічне постачання та збут виключно в рамках даного договору.
Розділом 3 Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року передбачено, що Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” за даним договором зобов'язаний надавати технічний персонал, виробничі площі, технології, послуги лабораторії, планово - економічну документацію та інше, необхідне для організації спільного виробництва, забезпечити прийом та зберігання сировини для організації спільного виробництва, своєчасно та якісно здійснювати переробку наданої сировини, надати офісні приміщення, територію та приміщення для розміщення обладнання, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”, яке використовується в рамках спільної діяльності, забезпечити належне зберігання спільно виробленої продукції, надати транспорт для здійснення спільної діяльності у повному обсязі.
Відповідно до пункту 4.2. Договору № 5 про спільну діяльність для досягнення цілей даного договору сторони зобов'язуються здійснювати спільну діяльність у відповідності з “Програмою робіт”.
Крім того, умовами договору, зокрема пунктом 4.4., передбачено, що для досягнення цілей даного договору сторони зобов'язуються уповноважити Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” на право ведення спільної діяльності.
Згідно до пункту 5.1.2. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” зобов'язано здійснювати за окремим балансом виробничо - комерційну діяльність, ведення бухгалтерського та податкового обліків, всі фінансові операції за даним договором вести через спеціально відкритий рахунок для спільної діяльності.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2., 6.3 Договору керівництво спільною діяльністю за даним договором, а також, ведення спільних справ доручається Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” діє на підставі довіреності, яку Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” зобов'язано видати на протязі п'яти днів з моменту підписання даного договору.
Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” має право здійснювати контроль за діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” в рамках даного договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів останнього та зустрічного узгодження балансу.
Відповідно до статті 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин.
Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Згідно до пункту 7.1. Договору вклад Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” складає: трудову участь в рамках даного договору, надання для використання у спільному виробництві офісних приміщень., виробничих площ, потужностей та технологій, згідно “Програми робіт”, без відчуження, використання транспорту, використання складських та офісних приміщень.
Також, пунктом 7.1.5. Договору передбачено, що частка Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” визначається за підсумками кожного звітного періоду, у відповідності з фактичним вкладом у спільне виробництво кожного виду продукції.
Пунктом 7.2. Договору встановлений вклад Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”: пряме фінансування даного договору згідно “Програми робіт”, трудова участь та необхідне обладнання для використання в спільному виробництві, забезпечення структур уповноваженої сторони засобами зв'язку, комп'ютерною технікою, оргтехнікою, та іншими необхідними для виконання покладених обов'язків, ремонт офісних та виробничих приміщень, ремонт та модернізація виробничих потужностей, наданим Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” для використання за договором.
Відповідно до пункту 7.2.5. Договору частка Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” визначається за підсумками кожного звітного періоду, у відповідності з фактичним вкладом у спільне виробництво кожного виду продукції.
Також, відповідно до пункту 9.1. Договору встановлено, що грошові кошти та майно, придбані сторонами в результаті спільної діяльності, складають їх спільну власність.
Відповідно до пункту 11.1. Договору всі прибутки, які виникають в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування витрат уповноваженої сторони, пов'язані зі спільною діяльністю за даним договором.
Умовами Договору встановлено, що він діє з 05.04.2004 року до 31.12.2009 року.
Як встановлено сдом, сторонами була складена та підписана „Програма робіт” на 2004 рік, в якій Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” визначені обов'язки кожного та обсяг виробництва - Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” зобов'язується виробляти консерви рибні “Кілька обсмажена в томатному соусі” в ж/б № 3 у кількості 300000 банок на місяць.
Також, між сторонами здійснений розподіл внесків, відповідно до якого частка Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” склала 62,6%, а частка Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” -37,4%.
У подальшому між сторонами за Договором № 5 від 05.04.2004 року про спільну діяльність була укладена додаткова Угода № 1, відповідно до пункту 2.1. якої внеском Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” в спільну діяльність вважаються витрати згідно кошторису витрат та калькуляції витрат по фонду оплати праці, податку на транспорт, утримання та експлуатація основних засобів, витрат на обладнання, яке використовується у спільній діяльності (з узгодженою сумою оцінки для вкладу в спільну діяльність), як переданого на спільний баланс, так й такого, що використовується у допоміжній діяльності (котельня, водопостачання та електропостачання, та інше). Кошторис витрат надається стороні, уповноваженій вести спільний баланс, щомісячно не пізніш 10 числа наступного місяця.
Також, при укладенні сторонами додаткової Угоди № 2 до Договору про спільну діяльність, сторонами була досягнута згода про те, що внеском Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” вважати фактичні грошові перерахування на рахунок спільної діяльності з формулюванням платежу “Внесок до спільної діяльності для придбання сировини та матеріалів”, обладнання, що використовується у спільному виробництві, передане на спільний баланс (з узгодженою сумою оцінки для обліку вкладу до спільної діяльності).
Відповідно до пункту 3.2. додаткової Угоди № 1 перелік поточних витрат до спільної діяльності погоджується сторонами у любій формі. При цьому внеском до спільної діяльності з боку Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” вважаються витрати на електроенергію, газ, водоспоживання та водовідведення, з обов'язковим відображенням в рахунках та актах виконаних робот, які передаються до бухгалтерії спільної діяльності; з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” вважаються витрати на придбання нового, модернізацію та ремонт обладнання, що знаходиться на балансі спільної діяльності.
Також, сторонами вирішено згідно пункту 12.2. Договору визнати витратами по спільній діяльності оплату 30% податків та неподаткових платежів Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів”, згідно кошторису витрат.
Як було встановлено судом, 01.09.2004 року між Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” укладено додаткову Угоду № 2, відповідно до якої сторони вирішили згідно пункту З.2., до обов'язків Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” включити надання технічного персоналу. Даний пункт доповнено словами: спеціалісти лабораторії Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів”, оператори котельні, електрики. Крім того додатковою Угодою № 2 були доповнені обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” щодо здійснення поточного ремонту обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” та Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів”, ведення технологічного процесу продукції, що виробляється у спільній діяльності, ведення контролю сировини, що надходить та матеріалів.
У виконання умов Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року, між Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” укладені договір - доручення № 1, відповідно до якого Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” доручає Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” здійснити оплату за газ та надання послуг з його транспортування та інші оплати в рамках дії Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року, в кількості споживаних обсягів згідно акту звірки, договір - доручення № 2 від 15.07.2004 року, відповідно до якого Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” доручає Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” в рамках дії Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року, здійснити оплату за договором № 7686 від 04.05.2004 року за отримання статусу Асоціативного члену “ЕАН - Україна” та привласнення штрих - коду трьом видам продукції.
Заявою (вих. № 589) від 11.08.2004 року Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” про відмову від подальшої участі у Договорі спільної діяльності № 5 від 05.04.2004 року, мотивуючи свою відмову систематичним порушенням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” пунктів 2.1., 2.6., 2.8., 6.3., 10.3., 11.3., Договору та тією обставиною, що досягнення мети, обумовленою сторонами в пункті 1.1. даного договору, неможливо у зв'язку з неприбутковим виробництвом.
Відповідно до статті 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі: визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; спливу строку договору простого товариства; виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
Відповідно до пункту 2 статті 1142 Цивільного кодексу України учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.
За угодою від 11.11.2004 року сторони за взаємною згодою припинили дію Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року з 11.11.2004 року.
Так, відповідно до пункту 1.1. Угоди сторони, за взаємною згодою керуючись статтями 1141, 1142 Цивільного кодексу України та за заявою про відмову від подальшої участі у Договорі спільної діяльності № 5 від 05.04.2004 року (вих.. № 589 від 11.08.2004р.) однієї зі сторін, домовились про припинення дії вищевказаного договору з 11.11.2004 року.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що згідно до пункту 2.1. Угоди про припинення дії договору, при розірванні вищевказаного договору сторони зобов'язуються здійснити повний взаєморозрахунок, здійснити процедуру, необхідну для припинення спільної діяльності.
Однак, під час розгляду даної справи сторонами суду не було надано належних доказів виконання обов'язків відповідно до умов Угоди про припинення дії договору спільної діяльності № 5 від 05.04.2004 року.
Таким чином, вказана угода не була прийнята судом першої інстанції в якості належного доказу розірвання спірного договору за згодою сторін, оскільки останньої на момент вирішення даного спору між сторонами не досягнуто.
Також слід зазначити, що відповідно до пункту 14.2. Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року, даний договір може бути, розірваний у випадку невиконання другою стороною своїх зобов'язань, в судовому порядку за заявою однієї зі сторін. У даному випадку всі невигідні наслідки розірвання договору покладаються на винну сторону.
Так, 27.08.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” звернулось до Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” з претензією на суму 20414,00 грн., яка склалась у зв'язку з невиконанням відповідачем –Державним підприємством “Красноперекопський завод продтоварів” умов пунктів 3 та 14.3. Договору про спільну діяльність щодо забезпечення безперебійної роботи виробництва та відшкодування спричинених збитків.
03.09.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” звернулось до Державного підприємства “Краснонерекопський завод продтоварів” з претензією на суму 18066,64 грн., яка склалась у зв'язку з неналежним виконанням працівниками своїх трудових обов'язків та псуванням виробленого товару, що призвело до виникнення збитків Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” на суму 18066,64 грн.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду даної справи у суді першої інстанції відповідачем за первинним позовом суду не було надано доказів оплати сум, визначених у претензіях Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” та не доведений факт належного виконання зобов'язань за Договором про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другого стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.
Однак, врахувавши те, що відповідач заявою (вих. № 589) від 11.08.2004 року повідомив позивача про відмову від договору про спільну діяльність, тобто було зроблено висновок про відсутність намірів виконувати умови договору про спільну діяльність, а не про намір або вимогу про розірвання договору, у розумінні статті 1142 Цивільного кодексу України.
Також, враховуючи те, що на час розгляду справи між сторонами існує спір щодо розірвання договору, правових наслідків припинення прав та обов'язків сторін щодо предмету спору в частині розірвання договору про спільну діяльність, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога первинного позову щодо розірвання договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004року є обгрунтованою.
Відповідно до статті 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Згідно до пункту 2 статті 1141 Цивільного кодексу України у разі припинення договору простого товариства, речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Як було встановлено судом першої інстанції, 12.03.2002 року між Продавцем - Одеська залізниця, та Покупцем - Шкурупій Ю.О. укладений договір купівлі –продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати один кузов рефрижераторного вагону, виключивши його з експлуатації, з діючою холодильною установкою у власність Покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та заплатити за нього грошову суму згідно до пункту 2.1. цього Договору, яка, в свою чергу, складає 27500,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4583,33 грн.
Згідно до наявної в матеріалах справи накладної № 131 від 13.08.2004 року НПФ “Агрофермтехніка” відпущено Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” вакуум - випарну установку “АГРО -50”, вартістю 108000,00 грн.
24.03.2004 року між Покупцем - Шкурупій Ю.О. та Продавцем - Підприємством “Інваінтер” ВОМ “СОИУ ”укладений договір купівлі - продажі, відповідно до якого продавець зобов'язується продати належну йому групу обладнання для виготовлення рибних консервів, а Покупець зобов'язується прийняти вказане обладнання та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 2.1. Договору купівлі - продажу ціна за узгодженням сторін складає 100000,00 грн., у тому числі ПДВ.
Згідно до накладної № 24/0304 від 24.03.2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” оплачено 100000,00 грн. вартості придбаного майна за договором купівлі - продажу від 24.03.2004 року.
За наказом № 9-А від 18.06.2004 року в рамках дії Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року надано, для використання у спільному виробництві рибних консервів, обладнання лінії з виробництва рибних консервів без передачі прав власності.
Так, відповідно до пункту 3 „Програми робіт” на 2004 рік, підписаної сторонами 05.04.2004 року, в якому визначався розподіл часток внесків, частка Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” склала 440223,72 грн. (62,6%), та склалась з: необоротних активів, що використовуються (буз відчуження) у спільній діяльності - 175222,00 грн., передана сировина та допоміжні матеріали в якості внесу у спільну діяльність - 202724,47 грн., податкові зобов'язання з ПДВ на сировину та допоміжні матеріали - 40544,89 грн., забезпечення газом, електричною енергію, водоспоживанням, водовідведенням для спільної діяльності - 18110,30 грн.
Крім того, відповідно до платіжних доручень за № 27 від 27.05.2004 року на суму 200000,00 грн., № 160 від 04.11.2004 року на суму 3965,00 грн., № 35 від 11.07.2004 року на суму 5500,00 грн., № 45 від 22.06.2004 року на суму 10000,00 грн., № 53 від 29.06.2004 року на суму 95000,00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” були здійснені внески до спільної діяльності згідно до Договору.
Таким чином, колегія суддів, так як і суд першої інстанції, також визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача за первинним позовом щодо стягнення суми у розмірі 807036,29 грн., з них: 488770,29 грн. - долі внесених Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” грошових коштів, 318266,00 грн. - вартості обладнання, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” для здійснення спільної діяльності.
Щодо вимоги про стягнення з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” заборгованості з заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” перед працівниками, задіяними у спільній діяльності, та, як зазначив позивач, виплаченої за рішеннями Красноперекопського міськрайонного суду в сумі 44526,30 грн., колегія суддів також вважає її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як зазначив суд першої інстанції, рішеннями Красноперекопського міськрайонного суду, датованими 08.06.2005 року, за позовами колишніх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” про стягнення заборгованості з заробітної плати та моральної шкоди, позовні заяви колишніх працівників були задоволені частково, на суму існуючої заборгованості на момент звільнення з підприємства та по 100,00 грн. збитку за моральну шкоду, всього на 44526,30 грн.
Відповідно до наданих в матеріали справи доказів, Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” здійснювалась часткова оплата праці за 2004-2005 роки.
Відповідно до пункту 2 статті 1142 Цивільного кодексу України Учасник договору простого товариства, укладеного на визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у відносинах з іншими учасниками через поважну причину з відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, у розумінні змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем за первинним позовом під час розгляду даної справи суду не було надано належних доказів понесених збитків у розумінні пункту 2 статті 1142, тобто не надано доказів оплати заборгованості з заробітної плати саме за рішеннями суду для подальшого відшкодування вказаної суми згідно до статті 1142 Цивільного кодексу України.
Крім того, у вказаних рішеннях Красноперекопського міськрайонного суду, датованими 08.06.2005 року, за позовами колишніх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” про стягнення заборгованості з заробітної плати та моральної шкоди, не вказана та не встановлена та обставина, що вказана заборгованість перед працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” виникла саме в результаті спільної діяльності за оспорюваним договором.
Щодо вимог про стягнення з Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів” штрафних санкцій за зрив договорів з третіми особами в сумі 130872,85 грн. та упущеної вигоди, яка виникла внаслідок зриву договорів з третіми особами в сумі 64003,00 грн., судова колегія також вважає їх обгрунтованими частково, в сумі 64000,00 грн.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Так, 02.07.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” - виконавець та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК “Одеса -Прохолод” - замовник укладений договір на переробку давальної сировини № 12/07, відповідно до якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника виробляти на давальних умовах переробку мороженої сировини - “бичок чорноморський без голів” та виробляти з нього готову продукцію: рибні консерви “Бички обсмажені в томатному соусі в Ж\б №3, 1/250 під торговою маркою “Исток”, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати готову продукцію на умовах та в порядку, передбачених даним договором.
Відповідно до умов договору, у випадку не поставки виконавцем готової продукції замовнику, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5% від вартості.
Відповідно до контракту № 18/11, укладеного 18.11.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” - Продавець та Фірмою “Бабек”- Покупець, продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар згідно доданої специфікації, рахунку - фактури, які є невід'ємною частиною даного договору на умовах БАР Україна - Росія.
Відповідно до пункту 2.2. загальна сума контракту складає 168500,00 доларів США.
Відповідно до Претензії про відшкодування збитку, заподіяного не поставкою товару, Фірма “Бабек” просить повернути суму у розмірі 6544,08 доларів США за не поставлений товар.
Однак, суд першої інстанції зазначив те, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивачем за первинним позовом суду не було надано доказів оплати штрафних санкції або збитку, відповідно до вказаних угод, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” з третіми особами, отже, вказані договори, як підтвердження понесених збитків, не були прийняті судом до уваги.
12.07.2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” - Виконавець та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Исток” - Замовник укладений договір на переробку давальної сировини № 12/07, відповідно до якого Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника виробляти на давальних умовах переробку мороженої сировини - “бичок чорноморський без голів” та виробляти з нього готову продукцію: рибні консерви “Бички обсмажені в томатному соусі в Ж\б №3, 1/250 під торговою маркою “Исток”, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати готову продукцію на умовах та в порядку, передбачених даним договором. Відповідно до умов договору, у випадку не поставки виконавцем готової продукції замовнику, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5% від вартості.
Однак, суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до платіжного доручення № 108 від 11.11.2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Исток” була повернута передоплата на суму 64000,00 грн.
Щодо вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” про стягнення з Відповідача, за незаконне розірвання договору про спільну діяльність, неустойки у розмірі 12592,10 грн., штрафних санкцій в сумі 21994,66 грн. та інфляційних втрат на вкладені Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” кошти в сумі 65080,72 грн., суд звернув увагу позивача на те, що чинним законодавством передбачена відповідальність контрагента за неналежне виконання зобов'язання за певним видом договору або його неповним виконанням у зв'язку з чим, власне, й застосовуються штрафні санкції, нараховуються пеня, тоді як предметом спору по дійсній справі є, у тому числі, розірвання договору про спільну діяльність за ініціативою позивача.
Щодо вимог зустрічного позову суд першої інстанції вважав за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до листа від 30.09.2005 року Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” рахунки за фактичними витратами в межах договору про спільну діяльність від 05.04.2004 року для оплати, а саме: рахунок № 289 від 22.06.2004 року на суму 13570,25 грн., рахунок № 288 від 01.07.2004 року на суму 18522,89 грн., рахунок № 330 від 26.07.2004 року на суму 233,17 грн., рахунок № 348 від 30.07.2004 року на суму 176,83 грн., № 351 від 30.07.2004 року на суму 243,98 грн., рахунок № 432 від 09.11.2004 року на суму 12147,18 грн., рахунок № 433 від 09.11.2004 року на суму 12650,00 грн., рахунок № 434 від 09.11.2004 року на суму 11399,90 грн., рахунок № 441 від 09.11.2004 року на суму 11993,00 грн., рахунок № 445 від 11.11.2004 року на суму 4703,77 грн., всього на загальну суму 85641,43 грн.
Однак, суд першої інстанції вважав за необхідне розглянути вимоги зустрічного позову лише в межах заявленої суми у розмірі 55000,00 грн.
Розділом 3 Договору про спільну діяльність № 5 від 05.04.2004 року передбачено, що Державне підприємство “Красноперекопський завод продтоварів” за даним договором зобов'язаний надавати технічний персонал, виробничі площі, технології, послуги лабораторії, планово - економічну документацію та інше, необхідне для організації спільного виробництва, забезпечити прийом та зберігання сировини для організації спільного виробництва, своєчасно та якісно здійснювати переробку наданої сировини, надати офісні приміщення, територію та приміщення для розміщення обладнання, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Дари Криму”, яке використовується в рамках спільної діяльності, забезпечити належне зберігання спільно виробленої продукції, надати транспорт для здійснення спільної діяльності у повному обсязі.
Так, Відповідачем за зустрічним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю “Дари Криму” суду не було надано доказів оплати стягуваної суми на користь Державного підприємства “Красноперекопський завод продтоварів”, у зв'язку з чим судова колегія, так як і суд першої інстанції, вважає вимоги зустрічного позову такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно до пункту 1 статті 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2007 року у справі № 2-26/5257.1-2007 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Красноперекопський завод продовольчих товарів" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.С. Голик
О.В. Дугаренко