СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
18 вересня 2007 року | Справа № 2-16/4805-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Черткової І.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Громакова Яна Вікторівна, довіреність №13641/г/100 від 06.08.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 05.07.2007 року у справі № 2-16/4805-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" (вул. Вергасова, 1-26,Ялта,98612)
до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим №000612301/0 від 16.02.2007 року про стягнення зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 112799,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 05.07.2007 року у справі №2-16/4805-2007А позов задоволено. Господарський суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 18.09.2007 року у зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддів Фенько Т.П. та Дугаренко О.В. на суддів Черткову І.В. та Плута В.М.
У судовому засіданні 18.09.2007 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим було проведено позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" з питання дотримання податкового законодавства України з відшкодування податку на додану вартість, заявленого згідно з декларацією за листопад 2006 року. По результатах перевірки був складений акт №514/23-4/19445512 від 13.02.2004 року.
Актом перевірки було встановлено порушення вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме, до складу бюджетного відшкодування за листопад 2006 року віднесено суму податку на додану вартість згідно з вантажною митною декларацією №60005000/6/000188 від 13.10.2006 року в розмірі 112799,35 грн.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №000612301/0 від 16.02.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 112799,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи між товариством з обмеженою відповідальністю "Маглів" та СП „FABBRI-INOX” 000 (місто Кишинів, республіка Молдова) був укладений договір №2006-05-0010 від 26.05.2006 року, відповідно до умов якого позивачем були імпортовані основні фонди.
Відповідно до вантажної митної декларації №60005000/6/000188 від 13.10.2006 року позивачем на митну територію України були ввезені вертикальні резервуари асептичні з харчової нержавіючої сталі. Податок на додану вартість було сплачено в сумі 112799,36 грн.
Відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року суму податку на додану вартість в розмірі 112799,36 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту.
Відповідно до вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом „а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.
Відповідно до пункту 1 Порядку внесення податку на додану вартість до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N417 від 02.04.1998 року, податок на додану вартість під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України сплачується його платниками відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за ставками, що діють на день оформлення вантажної митної декларації, одночасно із сплатою мита та митних зборів (до або на день подання вантажної митної декларації для митного оформлення). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що платники податку на додану вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, крім випадків, названих у пункті 2 цього Порядку, перераховують зазначені кошти на відповідні рахунки митних органів.
Підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит та правильно визначив суму податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню.
Посилання податкового органу на те, що позивачем не надані докази фактичної сплати сум податку на додану вартість постачальнику товару, судовою колегією не приймається, оскільки платник податку при імпорті товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, сплачує суму податку на додану вартість не постачальнику-нерезиденту, а до бюджету. Факт сплати сум податку на додану вартість до бюджету позивачем підтверджений, та відповідачем не оспорюється.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки податковим органом не був доведений факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Маглів" вимог Закону України „Про податок на додану вартість”, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності зменшення суми бюджетного відшкодування на підставі податкового повідомлення-рішення №0000612301/0 від 16.02.2007 року.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2007 року у справі № 2-16/4805-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді І.В. Черткова
В.М. Плут