Справа № 2-а-942/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді – Войтова Г.В.
при секретарі – Калашник С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС Білгород-Дністровського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області Делік В.К. – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 233087 від 18 квітня 2010 року, посилаючись на те, що 18 квітня 2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та накладений штраф у розмірі 327 гривен за протоколом про адміністративне правопорушення, складеними відповідачем незаконно.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просить суд його задовольнити, посилаючись на те, що під час руху виїжджаючи з другорядної дороги на головну зупинився, як того вимагав дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», але через декілька метрів був зупинений працівником ДАІ за порушення ПДР.
Представник відповідача в судове засідання з’явився позов не визнав, з заявленими доводами не погодився та заперечував проти його задоволення надав суду обґрунтовані заперечення на позов та відео запис скоєння правопорушення.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись за матеріалами справи, наданими доказами, запереченнями відповідача, вважає адміністративний позов позивача не підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 18 квітня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення та постанови, з яких вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 8.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
З пояснень позивача вбачається, що під час керування транспортним засобом здійснив зупинку перед головної дорогою, після чого продовжив рух з виїздом на головну дорогу, але належних доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав, у зв’язку з чим доводи позивача є необґрунтованими та носять голослівний характер з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Через порушення позивачем ПДР, відповідачем, відносно нього був складений протокол від 18 квітня 2010 року про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 8.4 ПДР.
На підставі вказаного протоколу позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 327 гривен, про що свідчить відповідна постанова відповідача.
В судовому засіданні під час перегляду відео запису наданого представником відповідача вбачається, що позивач дійсно рухався по другорядній дорозі не зменшуючи швидкості руху виїхав на головну дорогу не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Враховуючи викладене, та з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, за що законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правомірно, оскільки позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Позивач не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідачів відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
За таких обставин, позивач, дійсно, порушив ПДР, у зв’язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ ГУМВС України в Одеській області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Відповідач - працівник Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.
Доводи позивача по справі не усувають факту здійснення правопорушення позивачем.
Суд вважає, що дії позивача, що дійсно порушили ПДР, правильно були кваліфіковані відповідачем.
Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.
Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов – без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС Білгород-Дністровського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області Делік В.К. – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі» відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: