Справа № 2-а-918/10/1512

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                               05 травня 2010 року

        Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді – Войтова Г.В

за участю секретаря –  Калашник С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС 4 взводу ВДАІ м. Одеси ГУМВС України в Одеській області Чустрак Г.М. – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі», -  

                            В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 195746 від 08 квітня 2010 року, закрити провадження по справі, посилаючись на те, що 08 квітня 2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у розмірі 425 гривен за постановою, складеною відповідачем незаконно.

Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просить суд його задовольнити, пояснивши, що під час виконання повороту по крайній праві смузі руху на вул. І Рабіна пішохід знаходився на протилежній стороні та тільки ступив на пішохідний перехід, тому між пішоходом та ним була відстань у кількості трьох смуг, що взагалі не створювало небезпеки для пішохода.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з’явився без поважних причин, надавши судові письмові заперечення, з яких вбачається твердження, що відповідач діяв правомірно через порушення позивачем ПДР, а також надав судові роздруківку та технічний запис, яким було зафіксоване правопорушення позивачем.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 08 квітня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 425 гривен відповідно до постанови про накладання штрафу, з якої вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, оскільки на вул. І. Рабіна в м. Одесі порушив правила проїзду пішохідного переходу.

Так, з пояснень позивача вбачається, що він керуючи автомобілем Шкода державний номер НОМЕР_1, за вказаною адресою виконуючи поворот знаходився вже на пішохідному переході, в цей час пішохід знаходився на абсолютно протилежній стороні, відстань між пішоходом та транспортним засобом складала у кількості трьох смуг, тому пішохід не був змушений змінювати ні швидкість, ні напрямок руху. Закінчивши поворот та залишивши пішохідний перехід по правій смузі руху, пішохід тільки почав перетинати праву смугу руху, внаслідок чого пішоходу не створювалась небезпека або перешкода.

З протоколу та постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення позивача було зафіксовано на відео, але не вказано яке саме та яким чином.

У відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтошспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, а вони відсутні.

Ухвалою суду у відповідача витребувалась роздруківка відеозапису чи фото фіксації у відношенні позивача, в судовому засіданні під час перегляду відеозапису, наданого відповідачем, було встановлено, що пішохід тільки почав рух по пішохідному переходу, а позивач вже знаходився на пішохідному переході та відстань між ними була значною, що не перешкоджала пішоходу перетинати дорогу, тому, як позивач покинув перехрестя та закінчив маневр повороту тим самим звільнив пішохідний перехід для руху пішоходові.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що така відео фіксація була здійснена на відеокамеру, яка не являється технічним засобом фіксації, не проходила повірку, не стоїть на обліку та балансі ГАІ, не відомо, чи проходила відповідне навчання особа, яка здійснювала відео фіксацію зазначено. Доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем не було надано жодних доказів.  

Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

Так, враховуючи викладене, та з копій постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.

Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.

Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.

В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).

В Україні діє принцип верховенства права.

Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.

Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Судове рішення (постанова) – це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -

                                П О С Т А Н О В И В :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС 4 взводу ВДАІ м. Одеси ГУМВС України в Одеській області Чустрак Г.М. «Про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення» - задовольнити.

Скасувати постанову від 08.04.2010 року ІДПС 4 взводу ВДАІ м. Одеси ГУМВС України в Одеській області Чустрак Г.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КпАП України – штрафу в розмірі 425 гривен, провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя