Справа № 2-а-906/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді – Войтова Г.В.
за участю секретаря – Калашник С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Вінницької області та інспектора ДПС роти м. Немирів ДАІ УДАІ УМВС України в Вінницькій області Палкін А.В. – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження, по якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 121363 від 20 травня 2009 року, а також закрити провадження по справі, посилаючись на те, що 20 травня 2009 року вона була безпідставно притягнута до адміністративної відповідальності та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривен за постановою, складеною відповідачем незаконно.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити, пояснивши, що 20 травня 2009 року вона не керувала транспортним засобом, тому як перебувала в м. Одесі, даним транспортним засобом мають право керувати її чоловік та син, а також, що прилад ?ізир” не є належним технічним пристроєм.
Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з’явився, без поважних причин, надавши суду заперечення на позов, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів 20 травня 2009 року позивач була притягнута до адміністративної відповідальності та накладено на неї стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 300 гривен відповідно до постанови про накладання штрафу, з якої вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
З зазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач 20 травня 2009 року рухався на автомобілі Акура державний номер НОМЕР_1 на 423 км. автодороги Стрій – Тернопіль – Кіровоград зі швидкістю 123 км/г, чим перевищила швидкість руху на 33 км/г.
З вказаної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були порушені ПДР, що було зафіксовано відповідачем приладом ?ізир”.
Відповідного до чинного законодавства водій – позивач мав право заперечувати та у випадку незгоди с порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
Прилад ?ізир”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, який здійснив фото фіксацію.
Відповідачем по справі суду не були надані відповідні належні докази стовно вимірювального пристрою, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, у зв’язку з чим відповідач не надав суду докази того, що зазначений технічний пристрій є належним засобом вимірювання швидкості автомобілю.
Зі сторони відповідача не були надані обґрунтовані заперечення, у зв’язку з чим відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що саме позивачем були порушенні ПДР а не іншою особою.
Між тим, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, а вони відсутні.
Ухвалою суду у відповідача витребувалась адміністративна справа у відношенні позивача, яка для огляду суду не була надіслана чи представлена відповідачем по справі, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно наявних у матеріалах справи доказах.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, враховуючи викладене, та з копій постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ДАІ Хмельницької області). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Доводи позивача по справі усувають факт здійснення правопорушення позивачем.
Суд вважає, що дії позивача, дійсно не порушили ПДР, неправильно були кваліфіковані відповідачем.
Дії відповідача - працівника Державтоінспекції не ґрунтуються на законі.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Вінницької області та інспектора ДПС роти м. Немирів ДАІ УДАІ УМВС України в Вінницькій області Палкін А.В. - «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі» - задовольнити.
Скасувати постанову серії АВ № 121363 від 20 травня 2009 року інспектора ДПС роти м. Немирів ДАІ УДАІ УМВС України в Вінницькій області Палкін А.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КпАП України – штрафу в розмірі 300 гривен, провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя