Справа № 2-а-886/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді – Войтова Г.В.
за участю секретаря – Калашник С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС 1 взводу ДАІ м. Одеси ГУМВС України в Одеській області Ткаченко О.В. – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 484780 від 07.03.2010 року, посилаючись на те, що 07.03.2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривен за протоколом про адміністративне правопорушення, складеними відповідачем незаконно за перевищення швидкості.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просить суд його задовольнити, посилаючись на те, що він ПДР не порушував, пояснивши, що рухався по проспекту Маршала Жукова в м. Одесі зі швидкістю 70 км/г, швидкість яка була зафіксована відповідачем, не відноситься до його автомобіля.
Представник відповідача в судове засідання з'явився позов не визнав, з заявленими доводами не погодився та заперечував проти його задоволення також надав суду заперечення на позов
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторін по справі, ознайомившись з матеріалами справи, наданими та витребуваними доказами, вважає адміністративний позов позивача не підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
07 березня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху – рухався зі швидкістю 89 км/г, швидкість вимірювалась приладом «Іскра-1», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а також на підставі вказаного протоколу позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності – накладання штрафу у розмірі 340 гривен, про що була складена відповідна постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07 березня 2010 року.
З постанови в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 07 березня 2010 року о 18 годині 00 хвилин на проспекті Маршала Жукова керуючи автомобілем Міцубіссі державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 89 км/г.
З матеріалів справи та пояснень позивача по справі не вбачається документально обґрунтованих, достовірних та належним чином доведених обставин того, що позивачем не були порушенні Правила дорожнього руху та він не перевищував швидкість.
Автомобільна дорога, вулиця (дорога) — частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.
Відповідно до п. 12.4 ПДР – у наслених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/г.
Перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 ПДР, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 – забороняється.
Перевищення швидкості позивачем було зафіксовано вимірювачем швидкості «Іскра-1» придатний до застосування, про що, свідчить свідоцтво ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» дійсне до 22 жовтня 2010 року.
Затосування зазначеного приладу передбачено п. 1 наказу МВС України від 01.03.2010 року № 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуваються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксуваня порушень ПДР» та 7.6. наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Враховуючи викладене, та з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правомірно, оскільки позивач перевищив допустиму дозволену швидкість руху автомобілю.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
В судому засіданні було встановлено, що позивач дійсно рухався на вище зазначені ділянці дороги та попереду транспортні засоби були відсутні, в протоколі про адміністративне правопорушення пояснив, що рухався зі швидкістю 80 км/г, таким чином суд доходить до висновку, що пояснення позивача не відповідають дійсності також не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладання штрафу.
За таких обставин, позивач, дійсно, перевищив допустиму швидкість, чим порушив Правила дорожнього руху, у зв’язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про накладання штрафу на позивача.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ВДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України" працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Відповідач - працівники Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень, діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.
Доводи позивача по справі не усувають факту здійснення правопорушення позивачем.
Суд вважає, що дії позивача, що дійсно порушили ПДР, правильно були кваліфіковані відповідачем по ст. 122 ч. 1 КУпАП України з накладанням штрафу на позивача у розмірі 340 гривен.
Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов – без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС 1 взводу ДАІ м. Одеси ГУМВС України в Одеській області Ткаченко О.В. - ?ро визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення” відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: