Справа № 2-а-885/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді – Войтова Г.В
за участю секретаря – Калашник С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 071936 від 14 березня 2010 року, посилаючись на те, що 14 березня 2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню штрафу у розмірі 255 грн. за постановою, складеною відповідачем незаконно.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просить суд його задовольнити, пояснивши, що він швидкість не перевищував.
Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з’явився без поважних причин, надавши судові письмові заперечення, за якими заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач перевищив швидкість та рухався зі швидкістю 121 км/год., але не надавши судові витребуванні матеріали адміністративної справи, роздруківку та технічний запис, яким було зафіксоване правопорушення позивачем.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення позивача, ознайомившись за матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 14 березня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності та підтверджений стягненню у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн. відповідно до постанови про накладання штрафу, з якої вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.6(г) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме позивач, керуючи автомобілем Хонда державний номер НОМЕР_1 по автодорозі Берізки – Миколаїв перевищив встановлену швидкість руху на 31 км/год. при обмеженні швидкості руху у 90 км/год., тобто рухався зі швидкістю 121 км/год.
З вказаної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем була перевищена швидкість, що було зафіксовано приладом ?скра-1”.
Відповідного до чинного законодавства водій – позивач повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.
Зі сторони відповідача не була надана копія відеозапису чи роздруківки, з якої вбачалось, що саме позивач по справі порушив ПДР через перевищення ним дозволеної швидкості, у зв’язку з чим відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана у протоколі та постанові, належить саме до автомобіля позивача по справі.
Жодних об'єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даного автомобілю позивача - відсутні.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці, як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, а вони відсутні.
Ухвалою суду у відповідача витребувалась роздруківка відеозапису чи фото фіксації у відношенні позивача, які для огляду суду не були надіслані чи представлені відповідачем по справі, у зв’язку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно належних у матеріалах справи доказах.
Відповідачем по справі суду не були надані відповідні належні докази стовно вимірювального пристрою, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, у зв’язку з чим відповідач не надав суду докази того, що саме позивачем по справі була перевищена встановлена швидкість на 31 км/год.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, враховуючи викладене, та з копій постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідачу по справі надавалась можливість заперечувати, спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор відділу ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 4, 7 наказу МВС України від 13.11.2006 року № 1111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України” № 1111 працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо нього владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій (протоколу про адміністративне порушення, винесення постанови за таким протоколами та інш.).
В Україні діє принцип верховенства права.
Судове рішення (постанова) є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення (постанова) по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі» - задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ № 071936 від 14 березня 2010 року Інспектора ДПС Коблевської роти УДАІ ГУМВС України в Миколаївській області Селешина Володимира Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 1 КпАП України – штрафу в розмірі 255 грн., провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: