Справа № 2-а-1074/10/1512
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді – Войтова Г.В.
при секретарі – Калашник С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС 3 взводу ДАІ м. Одеси при ГУМВС України в Одеській області Ткачук В.Г. – «Про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, по якому просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 389349 від 21 червня 2010 року, посилаючись на те, що 21 червня 2010 року він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривен за протоколом про адміністративне правопорушення, складеними відповідачем незаконно за виїзд та проїзд регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
Під час судового розгляду позивач адміністративний позов підтримав у повному обсязі, просить суд його задовольнити, посилаючись на те, що він ПДР не порушував, тобто проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора.
Відповідачі в судове засідання з'явилися позов не визнали, з заявленими доводами не погодилися та заперечували проти його задоволення надали суду обґрунтовані заперечення на позов та пояснення.
Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення сторін по справі, ознайомившись з матеріалами справи, наданими та витребуваними доказами, вважає адміністративний позов позивача не підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 21 червня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 8.7.3(е) Правил дорожнього руху – здійснив в’їзд та проїзд регульованого перехрестя вул. Катериненська та Новощепний ряд на заборонений (червоний) сигнал світлофору, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а також на підставі вказаного протоколу позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності – накладання штрафу у розмірі 425 гривен, про що була складена відповідна постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21 червня 2010 року.
З постанови в справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 21 червня 2010 року о 21 годині 00 хвилин керуючи автомобілем Фольксваген державний номер НОМЕР_1 здійснив в’їзд та проїзд регульованого перехрестя з вул. Катериненська на заборонений (червоний) сигнал світлофора.
З матеріалів справи та пояснень позивача по справі не вбачається документально обґрунтованих, достовірних та належним чином доведених обставин того, що позивачем не були порушенні Правила дорожнього руху та він не рухався на заборонений сигнал світлофора, крім цього позивач не може чітко назвати по які саме вулиці він їхав, пам’ятає лише одне, що попереду їхали транспортні засоби які виконали проїзд перехрестя, не зупиняючись теж виконав проїзд перехрестя.
З таких пояснень позивача, суд доходить до висновку, що позивач під час керування транспортним засобом не слідкував за дорожньою обстановкою, не був уважним під час проїзду перехрестя, внаслідок чого здійснив проїзд даного перехрестя не зважаючи на сигнали світлофорного об’єкта. Доводи позивача, що він дійсно рухався на дозволений сигнал світлофора в ході судового засідання не знайшли свого підтвердження, тому вони є необґрунтованими та носять голослівний характер з метою уникнення адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні працівник ДАІ пояснив, що під час несення варти спостерігаючи за дорожнім рухом знаходився на островці безпеки та спостерігав за проїздом регульованого перехрестя вул. Новощепний ряд та вул. Катериненська було виявлено порушення правил проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофора з боку позивача, будь-яких пояснень позивач на місці правопорушення не надав, свідків з боку позивача були відсутні, але свідком даного правопорушення був водій таксі ОСОБА_3, який дав пояснення на місці скоєння правопорушення.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Враховуючи викладене, та з копій протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи відповідачем були з'ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки проступку, дані ознаки підтверджуються власноручним написом позивача про згоду з порушенням, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, відповідач склав протокол про адміністративне правомірно, оскільки позивач здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що ухвалюється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
В судому засіданні було встановлено, що позивач дійсно рухався на вище зазначеному перехресті проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, таким чином суд доходить до висновку, що пояснення позивача не відповідають дійсності також не надав судові належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів щодо незаконності та протиправності дій відповідача відносно нього, які виразились у притягненні позивача до адміністративної відповідальності та накладання штрафу.
За таких обставин, позивач, дійсно здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив Правила дорожнього руху, у зв’язку з чим правомірно був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, відповідач - інспектор ДПС, допустив повноту при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно дав їм належну оцінку, внаслідок чого правомірно зробив висновок про накладання штрафу на позивача.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України ?ро дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить ВДАІ м. Одеси). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 ?ро Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
Безпосередньо, контроль за безпекою дорожнього руху здійснюють працівники органів Державтоінспекцїї, до повноважень яких входить притягнення осіб винних у вчиненні адміністративних правопорушень до відповідальності.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 ?ро затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України" працівник ДПС зобов'язаний досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, неухильно дотримуватися законності, застосовувати заходів адміністративного впливу до порушників виключно в установленому порядку передбачених чинним законодавством.
Відповідач - працівники Державтоінспекції при здійсненні відносно позивача владних повноважень, діяв у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами, в межах своєї компетенції, неупереджено, не зловживаючи своїм службовим положенням.
Доводи позивача по справі не усувають факту здійснення правопорушення позивачем.
Суд вважає, що дії позивача, що дійсно порушили ПДР, правильно були кваліфіковані відповідачем по ст. 122 ч. 2 КУпАП України з накладанням штрафу на позивача у розмірі 425 гривен.
Дії відповідача - працівника Державтоінспекції ґрунтуються на законі.
Суд, виконавши всі вимоги адміністративно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У рішенні суду (постанові) повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов – без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ІДПС 3 взводу ДАІ м. Одеси при ГУМВС України в Одеській області Ткачук В.Г. - ?ро визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення” - відмовити.
Постанова суду у справах з приводу рішення, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: