Справа 22ц-6799
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Федоріщев С.С.
Доповідач Басуєва Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня 18 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Басуєвої Т.А.
суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі Качур Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дніпровського району м. Дніпродзержинська на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровського району м. Дніпродзержинська про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги, –
В С Т А Н О В И В:
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 квітня 2010 року задоволено позовні вимоги позивача, відновлено пропущений строк для звернення до суду, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії за період 2007, 2008, 2009 роки, а також нараховувати в подальшому підвищення до пенсії відповідно до норм Закону
В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Дніпровського району м. Дніпродзержинська просить скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свої заперечення проти постанови тим, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про зобов’язання зробити перерахунок підвищення до пенсії є правильним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.
Постанова суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом першої інстанції встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою на яку поширюється дія статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має статус «дитина війни».
Поновлюючи позивачу строк на звернення до суду, суд першої інстанції правильно послався на те, що вказаний строк пропущений з поважних причин, оскільки позивачка є людиною похилого віку, про порушення прав їй стало відомо у 2009 році.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вірно виходив з того, що вона є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до статті 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Таким чином з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, а відтак позовні вимоги, щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію у вказаний період є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до її пенсії як “дитині війни” за 2009 рік включно. Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн. Зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009 році не вносились, постанов Кабінетом Міністрів України, які б визначали інший порядок та розміри виплати відповідної допомоги у 2009 році - не приймалось.
Наведені положення законодавства були правильно враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення про часткове задоволення позову.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімуму застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Проте задовольняючи позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року та зобов’язуючи відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд першої інстанції прийшов до помилково висновку, що відповідач порушив права позивача, оскільки доказів на підтвердження даних обставин позивач не надав. У зв’язку з чим в даній частині постанову суду скасувати та в позові в цій частині слід відмовити, а в іншій частині постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 315 ЦПК України апеляційний суд, –
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровського району м. Дніпродзержинська – задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 квітня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання зробити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року, а також зобов’язання нараховувати та виплачувати починаючи з 01 квітня 2010 року підвищення до пенсії – скасувати та в цій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Судді: