УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 6696/10 Головуючий в 1 інстанції - Чаплицький В.В.
Категорія - 57 Доповідач - Приходченко А.П.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області
на постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги як «дитині війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги як «дитині війни», обґрунтовуючи свій позов тим, що відповідачем не були проведені дії по нарахуванню та виплаті їй підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»
Зазначеною постановою від 21.04.2010 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нового рішення по справі, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 304-1 ЦПК України апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У та має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Зокрема, ст.1 цього Закону передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачка пропустила строк звернення до суду за захистом своїх інтересів без поважних причин.
Повність погодитись з таким висновком не можливо з наступник підстав.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Частиною 2 цієї статті встановлено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка дізналася про порушення своїх прав після отримання відповіді на своє звернення, яка надійшла їй у грудні 2009 р.
Зважаючи на це, колегія суддів вважає необхідним відповідно до ч.2 ст.100 КАС України поновити позивачці строк звернення з позовом до суду для захисту своїх інтересів.
Відповідно до ст.6 Закону № 2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія позивачки за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, - було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 Закону №489-У.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року позивачка не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, тобто позивачка не мала права на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а таке право виникло лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Відносно підвищення пенсії дітям війни у 2008 році, то відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів»
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, - спірні правовідносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2007 року, тобто відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати державну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється, згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни (в тому числі і позивачці) виходячи з розмірів встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-1У, а не на підставі підзаконного акту - постанови Кабміну України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
У 2009році та 2010 році обмеження щодо застосування і виконання ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювалися.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2010 року – скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення з адміністративним позовом до суду.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, стосовно відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.07.3010року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.07.3010року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішення набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
СУДДІ: