У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

        Справа № 22ц-7425/10                                                                                       Головуючий 1 інстанції –  Грищенко В.М.

        Категорія  57                                                                                Доповідач – Максюта Ж.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

      16 серпня 2010  року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Болтунової Л.М.

суддів – Максюти Ж.І.,  Козлова С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду Українив Індустріальному районі міста  Дніпропетровська

на постанову   Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від   25 травня 2010 року

по  справі  за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста  Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А:

         26 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному  районі м. Дніпропетровська (далі УПФУ) про стягнення підвищення до пенсії.

В обґрунтування позову посилався на те, що має статус дитини війни. В березні 2010 року із листа відповідача він дізнався  про те, що йому не здійснювалась виплата належної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В зв'язку з цим позивач просить визнати зазначені дії відповідача незаконними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної раніше йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 2007, 2008, та 2009 року,  нарахувати та виплачувати  щомісячно пенсію з урахуванням 30% соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком, згідно   вищезазначеного закону.

Постановою від  25 травня 2010 року Індустріального  районного  суду м. Дніпропетровська  позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано поважними причини пропуску строку на звернення до суду.

         Визнано незаконими дії  Управління Пенсійного Фонду  України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська в частині виплати  ОСОБА_2  пенсії у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, за період з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 рік та за період з 01.01.2009 року по 01.11.2009 рік без урахування підвищення, встановленого ст.6 Закону України  «Про соціальний  захист дітей війни»  та частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

           Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Індустріальному районі міста  Дніпропетровська здійснити перерахування пенсії, що була виплачена ОСОБА_2 у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 рік та у період з 01.01.2009 року по 01.11.2009 рік з урахуванням права отримувача  пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний  захист дітей війни»  та частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та виплатити на користь ОСОБА_2   різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами.

         В задоволенні іншої частини позову відмовив.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог,  колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У має  статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення /а.с.8-9/.

Згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1У - мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В позовній заяві позивач  просив провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2007-2009 рік, 2709,85 грн. і виплачувати щомісячно пенсію з урахуванням 30% соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Частково задовольняючи позовні вимоги суд прийшов до правильного висновку про те, що відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-IV "про соціальний захист дітей війни" у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 рік та у період з 01.01.2009 року по 01.11.2009 рік

Постанова суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи .

Судом першої інстанції правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "про соціальний захист дітей війни.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком  визначався лише ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Тому при визначені розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Що стосується відсутності бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного Фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, не пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Розглядаючи виниклий спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам в їх сукупності. Ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи та вимоги закону.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору і не дають підстав до висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів.

Згідно ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Індустріальному районі міста  Дніпропетровська – відхилити.

           Постанову  Індустріального  районного суду міста Дніпропетровська від   25 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною, та оскарженню не пілягає.

СУДДІ: